Відкрити головне меню
Авіаносець «Сентор»
HMS Centaur 1965.jpg
Авіаносець «Сентор»
Служба
Тип/клас Авіаносець типу «Сентор»
Держава прапора Naval Ensign of the United Kingdom.svg Велика Британія
Спущено на воду 12 квітня 1947 року
Введено в експлуатацію 1 вересня 1953 року
Виведений зі складу флоту 11 серпня 1972 року
Статус Зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 20 000 т (стандартна)
28 700 т (повна)
Довжина 224,6 м
Ширина 39,6 м
Осадка 8,7 м
Технічні дані
Рухова установка 4 котли типу «Admiralty»
Потужність 78 000 к.с. (58 000 кВт)
Швидкість 28 вузлів
Озброєння
Зенітне озброєння 32 x 40-мм гармат «Бофорс»
Авіація 26 літаків

Авіаносець «Сентор» (англ. Centaur (R06)) — британський авіаносець однойменного типу.

Зміст

Історія створенняРедагувати

Авіаносець «Сентор» був закладений на верфі «Harland and Wolff» у Белфасті 30 травня 1944 року, спущений на воду 12 квітня 1947 року. Вступив у стрій 1 вересня 1953 року.

Історія службиРедагувати

Після вступу у стрій авіаносець «Сентор» ніс службу у Середземному морі. У 1956 року він вирушив на Далекий Схід.

У 1957—1958 роках авіаносець пройшов модернізацію, під час якої на ньому були встановлені дві парові катапульти BS-4, здатні запускати літаки масою до 18 т. Також були демонтовані зенітні автомати «Бофорс», розміщені на польотній палубі, та модернізоване радіоелектронне обладнання.

Після модернізації корабель ніс службу у Середземному морі та північній Атлантиці. У квітні 1959 року він брав участь у зйомках фільму «Потопити „Бісмарк“» (англ. Sink the Bismarck!), де виконував роль авіаносця «Арк Роял».

У 1961 році авіаносець був знову модернізований. Зокрема, на ньому були встановлені нові аерофініцери. Після ремонту він ніс службу у Середземному морі, на Близькому Сході, в Індійському океані та на Далекому Сході. У 1965 році здійснював патрулювання біля берегів Індонезії, під час Індонезійсько-Малазійької конфронтації.

З 1966 року авіаносець був виведений в резерв та використовувався як допоміжне судно. 11 серпня 1972 року він був проданий на злам.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд
  • Каторин Ю. В. Авианосцы. СПб, «Галея-Принт», 2010, 232 с., ил. ISBN 978-5-8172-0144-4