Авіаносець «Сентор» (англ. Centaur (R06)) — британський авіаносець однойменного типу.

Авіаносець «Сентор»
Авіаносець «Сентор»
Служба
Тип/клас Авіаносець типу «Сентор»
Держава прапора Велика Британія
Спущено на воду 12 квітня 1947 року
Введено в експлуатацію 1 вересня 1953 року
Виведений зі складу флоту 11 серпня 1972 року
Статус Зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 20 000 т (стандартна)
28 700 т (повна)
Довжина 224,6 м
Ширина 39,6 м
Осадка 8,7 м
Технічні дані
Рухова установка 4 котли типу «Admiralty»
Потужність 78 000 к.с. (58 000 кВт)
Швидкість 28 вузлів
Озброєння
Зенітне озброєння 32 x 40-мм гармати «Бофорс»
Авіація 26 літаків

Історія створення ред.

Авіаносець «Сентор» був закладений на верфі «Harland and Wolff» у Белфасті 30 травня 1944 року, спущений на воду 12 квітня 1947 року. Вступив у стрій 1 вересня 1953 року.

Історія служби ред.

Авіаносець «Сентор» ніс службу в Середземному морі. У 1956 року він вирушив на Далекий Схід.

У 1957—1958 роках авіаносець пройшов модернізацію, під час якої на ньому встановили дві парові катапульти BS-4, здатні запускати літаки масою до 18 т. Також були демонтовані зенітні автомати «Бофорс», розміщені на польотній палубі, та модернізоване радіоелектронне обладнання.

Після модернізації корабель ніс службу в Середземному морі та північній Атлантиці. У квітні 1959 року він брав участь у зйомках фільму «Потопити „Бісмарк“» (англ. Sink the Bismarck!), де виконував роль авіаносця «Арк Роял».

У 1961 році авіаносець був знову модернізований. Зокрема, на ньому встановили нові аерофініцери. Після ремонту він ніс службу в Середземному морі, на Близькому Сході, в Індійському океані та на Далекому Сході. У 1965 році здійснював патрулювання біля берегів Індонезії, під час Індонезійсько-Малазійької конфронтації.

З 1966 року авіаносець вивели в резерв та використовували як допоміжне судно. 11 серпня 1972 року його продали на злам.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Centaur (R06)

Література ред.

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139 (англ.)
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
  • С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд (рос.)
  • Каторин Ю. В. Авианосцы. — СПб: Галея-Принт, 2010. — 232 с., ил. ISBN 978-5-8172-0144-4 (рос.)