Genus tapeinoticum — концепція, яку розглядали ранні лютеранські догматики як наслідок їхнього вчення про genus maiestaticum Ісуса Христа: Оскільки, згідно зі старим лютеранським розумінням, Ісус Христос — істинна людина й істинний Бог — як людина мав даровану частку в божественних якостях, таких як всезнання, всемогутність, всюдисущість, то було б логічно, щоб він також як істинний Бог мав частку в людській здатності до страждання. Однак ідея незмінності Бога не допускала такого наслідку.

Література ред.

  • Wilfried Joest: Dogmatik. Band 1: Die Wirklichkeit Gottes. UTB 1336, Vandenhoeck & Ruprecht, 3. Auflage Göttingen 1989, ISBN 3-525-03259-5. S. 213.