Fortes fortuna adiuvat

«Хоробрим доля допомагає» (лат. Fortes fortuna adiuvat), також «доля допомагає сміливим») — латинська приказка, у цій або подібній формі зустрічається в творах класичних письменників. На думку латинського поета Клавдіана, основна думка цієї приказки належить ще грецькому поету Сімоніду (V століття до н. е.).

На картині Сальватора Роза «Аллегорія долі» (1658) показано Фортуну, Богиню везіння, як алегорію долі

Приклади вживання

• У Теренція в комедії «Форміон» («Phormio» 1, 4);
• У Цицерона в трактаті «Тускуланські бесіди», присвяченому Бруту («Tusculanae» 2, 4, 11);
• У Лівія в « Історії від заснування міста» («Ab Urbe Cond.», XXXIV, 37);
• Можливо, була виголошена Плінієм Старшим, коли він збирався спостерігати виверження Везувію (79 рік), під час якого втратив життя (про що пише Пліній Молодший, «Epistulae», VI, 16).

Інші форми вживання

Часто ця приказка вживається і в формі «Audacem (або Audentes) fortuna juvat», зокрема у Вергілія (Aen. X, v. 284). Ця форма має менш оригінальний характер, тому що в ній пропадає улюблена взагалі народом і яка особливо часто зустрічається в народних висловах як давніх віків, так і нового часу алітерація (Fort-es — fort-una).

Шиллер у своєму «Вільгельмі Теллі» (акт I, сцена 2) говорить: нім. «Dem Mutigen hilft Gott» («Хороброму / мужньому допомагає Бог»).

Див. також

• Бог допомагає тим, хто сам собі допомагає
• Список крилатих латинських виразів

Джерела

• Fortes fortuna adiuvat // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.