Elliott Smith (альбом)
"Elliott Smith" - другий студійний альбом американського виконавця Елліотта Сміта. Альбом записувався з кінця 1994 до початку 1995 й був випущений 21 липня 1995. Випуском альбому зайнявся лейбл Kill Rock Stars, з яким Сміт співпрацював вперше. На початку січня було представлено сингл «Needle in the Hay».
Elliott Smith | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Студійний альбом | |||||
| Виконавець | Елліотт Сміт | ||||
| Дата випуску | 21 липня 1995 | ||||
| Записаний |
| ||||
| Жанр | |||||
| Тривалість | 37:57 | ||||
| Мова | англійська | ||||
| Лейбл | Kill Rock Stars | ||||
| Продюсер | Елліотт Смітт | ||||
| Хронологія Елліотт Сміт | |||||
| |||||
Виникнення ред.
Сміт вразив американську інді-співачку Мері Лу Лорд й вона покликала його з собою в тур та допомогла з підготовкою до виступу перед Kill Rock Stars.[1]
Зміст ред.
Альбом своїм стилем нагадує Roman Candle зокрема своїм мінімалізмом та акустичним фольком. Сміт найчастіше виконує пісні на власній акустичній гітарі, хоча періодично чутно й інші музичні інструменти, такі як барабани та гармоніка.[2] Rolling Stone описував альбом так: «його звучання — це смиренний поп, уповільнений і розлючений, з хитрою, але непоказною гітарною роботою, що веде мелодію вперед».[3]
У рядках альбому багато посилань на вживання наркотиків, яке — як казав сам Сміт — є метафоричним. Обкладинкою альбому є знімок фотографа Джей Джея Гонсона, який також був автором обкладинки до першого альбому Сміта «Roman Candle». На ній зображено фігури людей, що стрибають з будівель, наче вчиняючи самогубство.[1]
Як казав Сміт, згідно з тематикою альбом що носить його ім'я: "не може виглядати ще більш похмурішим".[4]
Реліз ред.
«Needle in the Hay», єдиний сингл альбому був випущений раніше у січні 1995 року.[5]
Сам ж альбом «Elliott Smith» випустив лейбл Kill Rock Stars 21 липня 1995, таким чином він став першим повноцінним альбомом Сміта випущеним компанією, а не власними силами.[6] Різниця у просуванні «Elliott Smith» із Roman Candle, полягає у набагато більшій кількості постерів із зображенням Сміта на вікнах магазинів з музичними платівками по всьому Північному Заході Портленду, штат Орегон, де Сміт тоді жив.[1]
Сприйняття ред.
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |   [2]
|
| The Guardian |  [7]
|
| NME | 7/10[8] |
| The Rolling Stone Album Guide | [9]
|
На момент випуску небагато критиків звернули увагу на альбом, та згодом ретроспективно критики добре оцінили Elliott Smith. Стів Хью із AllMusic писав:
"Elliott Smith" contains the blueprint for his later successes, and more importantly, it's a fully-realized work itself."[2] - "Elliott Smith" наповнений кресленнями його пізнішого успіху, і що більш важливо - це повноцінна праця.
Trouser Press описує його як:
«Bleak, almost uncomfortably unsparing and yet tragically beautiful» - Похмурий, майже до незручності непорівнянний, та все ж трагічно прекрасний
А також, що:
«The songs, melodies, arrangements and production are all stronger and more fully realized than those on Roman Candle».[10] - пісні, мелодії, аранжування та продукування набагато сильніше та повніші за ті що були у "Roman Candle.
Спадщина ред.
Pitchfork оцінила «Needle in the Hay» як найкращу пісню №27 у топ-200 найкращих пісень 1990-х.[11] Група Queens of the Stone Age випустили кавер на пісню «Christian Brothers», їх соліст Джош Хом підкреслює як сильно йому подобається ця пісня.
Журнал Rolling Stone описали Сміта як: "люто талановитого", а його музику як: "найгарніші з написаних коли-небудь пісень про розрив душі […] жахливо гіпнотичні та невблаганно сумні".[3]
Трек-лист ред.
Автор музики і слів Elliott Smith.
| # | Назва | Тривалість |
|---|---|---|
| 1. | «Needle in the Hay» | 4:16 |
| 2. | «Christian Brothers» | 4:30 |
| 3. | «Clementine» | 2:46 |
| 4. | «Southern Belle» | 3:06 |
| 5. | «Single File» | 2:26 |
| 6. | «Coming Up Roses» | 3:10 |
| 7. | «Satellite» | 2:25 |
| 8. | «Alphabet Town» | 4:11 |
| 9. | «St. Ides Heaven» | 3:00 |
| 10. | «Good to Go» | 2:24 |
| 11. | «The White Lady Loves You More» | 2:24 |
| 12. | «The Biggest Lie» | 2:39 |
Персоналії ред.
- Елліотт Сміт;— вокал, акустична гітара, барабани (2, 6, 9), електрона гітара (6, 7, 10), бубен (3), орган (6), гармоніка (8), віолончель (11);
- Ніл Густ — електро гітара («Single File»), дизайн і фотографія;
- Ребекка Гейтс — бек-вокал («St. Ides Heaven»);
- Тоні Леш — допомога з міксуванням;
- Джей Джей Гонсон — обкладинка альбому.
Посилання ред.
- ↑ а б в Nugent, Benjamin (2004). Elliott Smith and the Big Nothing. Da Capo Press. ISBN 978-0-306-81447-1.
- ↑ а б в Huey, Steve. Elliott Smith – Elliott Smith. AllMusic. AllRovi. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2013.
- ↑ а б Elliott Smith: Album Guide. Rolling Stone. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 13 квітня 2013.
- ↑ Peisner, David. Elliott Smith Interview: Well Rounded Entertainment. Well Rounded Entertainment. Архів оригіналу за 19 вересня 2000. Процитовано 13 квітня 2013.
- ↑ Needle in the Hay 7" | Kill Rock Stars. Bandcamp. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
- ↑ Elliott Smith | Kill Rock Stars. Kill Rock Stars. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
- ↑ Sullivan, Caroline (7 серпня 1998). Pretty burns. The Guardian.
- ↑ Martin, Gavin (1 серпня 1998). Elliott Smith – Roman Candle / Elliott Smith. NME. Архів оригіналу за 11 жовтня 2000. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Berger, Arion (2004). Elliott Smith. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 750–51. ISBN 0-7432-0169-8.
- ↑ Azerrad, Michael; Robbins, Ira. TrouserPress.com :: Heatmiser. Trouser Press. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Staff Lists: The Top 200 Tracks of the 1990s: 50–21 | Features | Pitchfork. Pitchfork. 2 вересня 2010. Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 13 квітня 2013.