Dindi
Dindi — пісня Антоніу Карлусу Жобіна на слова Алоїзіу ді Олівейра, стандарт босанови.[1]
| «Dindi» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня Сільвії Теллес | ||||
| з альбому 'Amor de Gente Moça' | ||||
| Випущено | 1959 | |||
| Записано | 1959 | |||
| Жанр | босанова | |||
| Мова | португальська | |||
| Тривалість | 2:33 | |||
| Лейбл | Odeon | |||
| Автор слів | Антоніу Карлус Жобін (музика), Алоїзіу ді Олівейра (текст) | |||
| Продюсер | Алоїзіу ді Олівейра | |||
| Композитор | Антоніу Карлус Жобін | |||
|
| ||||
| «Dindi» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня Антоніу Карлуса Жобіна | ||||
| з альбому 'Terra Brasilis' | ||||
| Випущено | 1980 | |||
| Записано | 1980 | |||
| Жанр | босанова | |||
| Мова | португальська, англійська | |||
| Тривалість | 4:12 | |||
| Лейбл | Warner Bros. | |||
| Автор слів | Антоніу Карлус Жобін (музика), Алоїзіу ді Олівейра (порт.), Рей Гілберт (англ.) | |||
| Продюсер | Алоїзіу ді Олівейра | |||
| Композитор | Антоніу Карлус Жобін | |||
|
| ||||
Назва пісні, за свідченням сестри Жобіма, Єлени, у її книзі «Antonio Carlos Jobim: An Illuminated Man», походить від ранчо «Дірінді», розташованого поблизу родинного будинку Жобімів в Посу-Фунду, на річці Ріу-Прету, штат Ріо-де-Жанейро. Пісня вперше записана 1959 року на студії Odeon у виконанні бразильської співачки Сільвії Теллес для альбому Amor de Gente Moça.[2]
Існують також переклади пісні англійською, французькою та італійською. Створений Реєм Гілбертом 1965 року переклад вперше виконала Аструд Жілберту. У виконанні Міни 1963 року випущено переклад італійською Джорджо Калабрезе (Italdisc, 1963).[3] Відомий французький автор пісень Едді Марне переклав «Dindi» для Саши Дістеля для альбому Un Amour, Un Sourire, Une Fleur…(Pathé, 1975).[4]
Версії та виконавці
ред.- Сільвія Теллес — Amor de Gente Moça (Musicas De Antonio Carlos Jobim) (Odeon, 1959), Amor Em Hi-Fi (Phillips, 1960)
- Майса — Maysa É Maysa… É Maysa, É Maysa! (RGE, 1959), Voltei (RGE, 1960)
- Аструд Жілберту — The Astrud Gilberto Album (Verve, 1965)
- Сільвія Теллес, Trio Tamba, E Quinteto Villa-Lobos — Reencontro (Elenco, 1966)
- Френк Сінатра та Антоніу Карлус Жобін — Francis Albert Sinatra & Antonio Carlos Jobim (Reprise, 1967)
- Ельза Суарес — Um Show De Elza (Odeon, 1965)
- Оркестр Джо Пасса — A Sign Of The Times (World Pacific, 1966)
- Чарлі Берд — Brazilian Byrd (Columbia, 1966)
- Баден Павелл — Poema On Guitar (SABA, 1967)
- Quarteto em Cy (The Girls From Bahia) — ¡Revolución Con Brasilia! (Warner Bros., 1967)
- Віллі Бобо — Do What You Want To Do… (A&M, 1971), Hell Of An Act To Follow (Columbia, 1978)
- Ерік Гейл — Forecast (Kudu, 1973)
- Сара Вон — Copacabana (Pablo Today, 1979)
- Антоніу Карлус Жобін — Terra Brasilis (Warner Bros., 1980)
- Елла Фіцджеральд — Ella Abraça Jobim (Pablo Records, 1981)
- Ширлі Горн — Softly (Audiophile, 1988)
- Еліан Еліас — Eliane Elias Plays Jobim (Blue Note, 1990)
- Ліза Оно — Amigos (BMG, 2000)
- Лі Рітенаур — World of Brazil (GRP, 2005)
- Міна — L'Allieva (BMG, 2000)
Примітки
ред.- ↑ Castro, Ruy (2003). Bossa Nova: The Story of the Brazilian Music That Seduced the World (англ.). Chicago Review Press. с. 69. ISBN 978-1-5565-2494-3. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- ↑ Falcão, Aluízio (2017). Contos na era das canções e outros escritos (порт.). Companhia Editora de Pernambuco. ISBN 978-8-5785-8556-3. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- ↑ Mina – Que No Que No / Dindi [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] discogs.com
- ↑ Sacha Distel – Un Amour, Un Sourire, Une Fleur… [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] discogs.com