Відкрити головне меню

«Diary of Dreams» — німецький музичний гурт, що працює у таких жанрах як synthgothic та darkwave. Їхня музика приваблює найрізноманітнішу аудиторію: комусь близькі відгомони традиційної німецької холодності і прямолінійності, як у Rammstein, мелодійність і чуттєва лірика приваблюють прихильників гітарної готики і шанувальників HIM, ну а фани «Depeche Mode» теж небайдужі до «Diary of Dreams», завдяки прогресивному синтезаторному електронному звучанню.

Diary of Dreams
Diary of Dreams.jpg
Основна інформація
Жанр Darkwave
synthgothic
Роки 1994 — наші дні
Країна Німеччина Німеччина
Місто Дюссельдорф
Мова Англійська
Німецька
Лейбл Accession Records
Dion Fortune
Metropolis
Alter Ego
Склад Adrian Hates
Gaun:A
D.N.S.
Taste
Torben Wendt

www.diaryofdreams.de
Commons-logo.svg Diary of Dreams у Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Diary of Dreams був задуманий як сольний проект бас-гітариста культового готик-метал гурту «Garden of Delight» Адріана Хейтса (Adrian Hates).

Корені успіху гурту слід шукати в історії його виникнення, ще в кінці 80-х: саме тоді Адріан вирішив створити сольний проект, але через зайнятість у Garden of Delight, перший альбом проекту — «Cholymelan», з'явився лише у 1994 році на лейблі Dion Fortune. Альбом отримав доволі високі оцінки зі сторони преси та аудіторії. У той час Diary of Dreams складався з двох учасників — Адріана Хейтса та гітариста Алістера Кейна (Alistair Kane).

 
Adrian Hates

Домігшись успіху, Адріан створив власний лейбл «Accession Records», на якому, впродовж наступних років, видавалися альбоми як «Diary of Dreams», так і багатьох інших індустріальних та готичних проектів зі всього світу. Першим записом «Diary of Dreams» на новому лейблі, став другий альбом, «End of Flowers». Йому вдалося закріпити за проектом репутацію одного з найперспективніших гуртів готичної сцени.

У 1997 році побачив світ третій альбом «Bird Without Wings», який став черговим етапом успіху гурту — у DIARY OF DREAMS з'являються багато шанувальників по всій Європі і увагу до нового альбому виявляють не тількі андеґраундні субкультурні видання, але і мейнстрімна музична преса. Але насправді переломним став 1998 рік. До складу гурту ввійшли два нових учасника — Олаф Шанінг та Кристіан Бергхофф. Завдяки цьому, гурт починає активну гастрольну діяльність з новою програмою з альбому «Psychoma?». Музика стає більш хітовою та більш електронною — те меланхолійне, середньотемпове звучання, яке стало «фірмовою фішкою» «Diary of Dreams», було закладене саме на цій платівці. На хвилі нової популярності Хейтс вирішує перевидати старі записи — так з'являється компіляція «Moments of Bloom». Вона складалась з восьми треків із перших двох альбомів, записаних в новій обробці; а також містила чотири нові треки. Хейтс починає активно займатися справами лейблу «Accession Records»: підписано контракти з гуртами «Haujobb», «Assemblage 23», «Claire Voyant». Також Адріан продюсував дебютний альбом гурту «Diorama» — «Pale» (альбом теж випустив «Accession Records»).

У 2000-му виходить нова робота «One of 18 Angels». Платівка багата саме на клубні бойовики: Butterfly: Dance!, Chemicals, No-body left to blame. Гурт тривало гастролює: концерти відбувалися як у клубах, так і на великих фестивалях, на кшталт «Orcus Fest» чи «Wave-Gotik-Treffen».

У листопаді 2001 з'явився сингл «O'Brother Sleep». Композицію представлену на ньому можна охарактеризувати як EBM. Сингл очолив Німецький альтернативний чарт DAC. У березні наступного року вийшов наступний сингл «Amok» він став ще успішнішим ніж попердник: пісня стала своєрідною візитною карткою DoD. Врешті решт на початку літа 2002 виходить альбом «Freak perfume», який став знаковим не тільки у творчості німецького колективу, але й узагалі в європейській готік-сцені. Рецензії на нього з'являлися не тільки у субкультурних виданнях, але і у мейнстрімній музичній пресі.

24 вересня 2011 року гурт виступив в Києві на українському готичному фестивалі «Діти Ночі: Чорна Рада»[1].

МузикантиРедагувати

На концертах Адріану Хейтсу допомагають запрошені музиканти. Найчастіше це перкусіоніст, гітарист та клавішник. За 15 років існування колективу, концертний склад постійно оновлювався, час від часу приходять нові люди. Єдиним «довгожителем» є гитарист Гаун:А, який виступає з гуртом з кінця 90-х.

ДискографіяРедагувати

Повноформатні альбомиРедагувати

СинґлиРедагувати

Збірники, перевидання, концертні альбоми та іншеРедагувати

DVDРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати