Вікіпедія

DMC

DMC (англ. Dollfus-Mieg and Company) — текстильна компанія заснована у французькому місті Мюлуз в 1746 році Жан-Генрі Долфу (фр. Jean-Henri Dollfus)[5].

DMC
Dollfus-Mieg et Compagnie
Тип бізнес
Форма власності спрощене акціонерне товариствоd[1]
Галузь текстиль
Гасло Made in France. Honored by the world.
Засновано 1746
Штаб-квартира Мюлуз[3][4]
dmc.com
CMNS: DMC у Вікісховищі

Історія компанії ред.

23-річний художник Жан-Генрі Долфу[6], разом із двома друзями Жаном-Жаком Шмальцером (фр. Jean-Jacques Schmalzer) та Самюелем Коечлемом (фр. Samuel Koechlin), займались ручним розписом індійських тканин. Попит на подібні тканини був великий, тому компанія швидко вийшла на міжнародний рівень.

 
Жан-Генрі Долфу
 
Фабрика DMC у Мюлуз 1874 р.

Наприкінці 18 століття племінник Жана-Генрі Долфу, Даніель Долфу очолив бізнес. Навесні 1800 року він одружився з Енн-Марі Мег (фр. Anne-Marie Mieg) і додав її прізвище до свого в назві компанії. Так з'явилась назва Dollfys-Mieg & Compagnie, або D.M.C.

Ще за часів навчання в Лідсі Даніель дізнався про винахід хіміка Джона Мерсера — мерсеризацію[7]. Процес мерсерізації полягав у тому, що тканина короткочасно оброблялась концентрованим розчином лугу, завдяки чому нитка ставала більш яскравою та міцною. Після впровадження мерсерізації у виробництво фабрики Долфу почали випускати високоякісну бавовняну нитку.

У 1880 році компанія призупинила виробництво тканин і зосередила всі зусилля на нитках для вишивання. Цьому передувало знайомство Жана Долфу з австрійською вишивальницею Терезою фон Ділмонт (фр. Theresa von Dillmont).

 
Фабрика DMC у Белфорті 1946 р.

Сучасність ред.

В 1920 роках головний офіс компанії DMC переїхав до США (Нью-Йорк).

Наразі компанія має більше ніж 100 субагентів та дистриб'юторів у 130 країнах світу. Як і раніше, виробництво розміщено у Франції. На фабриці понад 1000 працівників.[8] За сучасних умов, компанія DMC є провідною компанією з виробництва муліне, інших ниток та тканин для рукоділля.

18 лютого 2009 року Паризький комерційний суд оголосив про судову ліквідацію старої компанії. Акції DMC були виведені з лістингу Euronext.[9] У 2011 році план продажу діяльності з виробництва вишивальних ниток був оскаржений подачею скарги на шахрайство в грудневому судовому рішенні 2008 року.[10] У червні 2016 року британський інвестиційний фонд BlueGem Capital Partners[11] оголосив про намір придбати 100% капіталу DMC. Викуп був здійснений у вересні 2016 року.[12] У лютому 2019 р. компанія DMC була придбана британським інвестиційним фондом Lion Capital.[13]

 
Муліне DMC

Примітки ред.

  1. ↑ SIRENE
  2. ↑ Архів преси XX століття — 1908.
  3. ↑ https://www.dmc.com/GB/en-GB/terms-and-conditions
  4. ↑ Borduurgarenkast DMC — 1930.
  5. ↑ Офіційний сайт компанії. Архів оригіналу за 11 листопад 2016. Процитовано 2 листопад 2016.
  6. ↑ Генеалогічне дерево Долфу. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
  7. ↑ Tom Beaudet under the GFDL and/or Creative Commons licenses. Архів оригіналу за 5 грудня 2006. Процитовано 2 листопада 2016.
  8. ↑ Про компанію. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
  9. ↑ Wikiwix's cache. archive.wikiwix.com. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 4 березня 2020.
  10. ↑ Orange, Martine (16 червня 2013). Tribunaux de commerce: l'édifiante histoire de Krief Group. Mediapart. Процитовано 4 березня 2020.
  11. ↑ DMC racheté par un fonds britannique. L'Alsace. 27 травня 2016. Процитовано 4 березня 2020.
  12. ↑ Vulser, Nicole (7 вересня 2016). Le propriétaire de Liberty rachète DMC. Le Monde. Процитовано 4 березня 2020.
  13. ↑ Czaja, Maud (14 лютого 2019). Mulhouse : l'entreprise de fils à broder DMC change à nouveau de main. France Bleu. Процитовано 12 травня 2020.

Додаткові посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: DMC
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=DMC&oldid=41357839