Джермейн Вільямс (англ. Germaine Williams; нар. 9 грудня 1974, Кінгстон, Ямайка), більш відомий під псевдонімом Canibus, – американський репер і актор. Спочатку він набув популярності у 1990-х своїми фрістайлами, і випустив свій дебютний альбом Can-I-Bus у 1998 році. За свою кар'єру він випустив 15 студійних альбомів.

Canibus
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Джермейн Вільямс
Дата народження 9 грудня 1974(1974-12-09) (49 років)
Місце народження Кінгстон, Ямайка
Роки активності 1993–дотепер
Громадянство США США
Професія репер, автор пісень, актор
Освіта Georgia Perimeter Colleged
Інструменти вокал[d]
Мова англійська
Жанр хіп-хоп
Псевдоніми Canibus, Canibus Sativa
Лейбли
canibus-central.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

About.com помістив його під номером 32 у свій список «50 найкращих MC наших часів (1987—2007)», тоді як у 2012 році The Source помістив його під номером 44 у свій список 50 найкращих авторів усіх часів[1].

Біографія ред.

Джермейн Вільямс народився 9 грудня 1974 року. Він західно-індійського походження[2][3]. Його батько, Безіл Вільямс, був гравцем у крикет. Сім'я часто переїжджала, живучи у Бронксі; Ньюарку, Нью-Джерсі; Вашингтоні, округ Колумбія; Атланті; Маямі; Буффало й у Лондоні. Після закінчення середньої школи в 1992 році він провів рік в AT&T Corporation і ще один рік як аналітик даних у Міністерстві юстиції США. Його інтерес до комп'ютерів та Інтернету привів його до вивчення інформатики в DeKalb College в Атланті.

Кар'єра ред.

Canibus почав римувати на початку 90-х і до 1992 під назвою Canibus Sativa і сформував дует під назвою T.H.E.M. (The Heralds of Extreme Metaphors) з репером Webb. 1996 року вони розлучилися, і Canibus об'єднався з бізнесменом Чарльзом Сіттом. У тому ж році Чарльз Суітт представив Canibus'у платиновому продюсеру Френкі Катлассу, і вони разом написали пісню. Canibus також з'явився у реміксі «Music Makes Me High» від Lost Boyz за участю Tha Dogg Pound, зробивши його першою офіційною появою Canibus на записі.

У 1997 році у Canibus'а починається біф з LL Cool J. Все почалося з того, що LL Cool J запросив його взяти участь у записі синглу «4,3,2,1», разом з Method Man, Redman та DMX. Під час запису Cool J'ю не сподобався його рядок «Yo L, is that a mic on your arm? Lemme borrow that». Пізніше LL ввічливо попросив Canibus'а замінити рядок і натомість обіцяв переписати свій куплет. Canibus замінив рядок, але LL не дотримався обіцянки і залишив куплет без змін. Про це він дізнався після виходу треку.

8 вересня 1998 Canibus випустив свій дебютний альбом Can-I-Bus. Альбом критично провалився, навіть незважаючи на те, що він отримав золотий статус 13 жовтня 1998 року. Альбом містив багато соціального матеріалу, такого як корупція в уряді США, СНІД і насильство в сучасній Америці[4].

Брав участь у легендарних фрістайл-сесіях з Wu-Tang Clan у 1992 році та з Big Pun, Mos Def, Mic Geronimo, Jon Forte та DMX у 1997 році.

Почав біф з Емінемом після того, як той кілька разів підколов його на своїх треках. З 1998 року він випустив півдюжини повноцінних дисів, однак сам Емінем не звертає великої уваги на диси і в 2013 році вперше за 10 років з останньої згадки Canibus'а висловився про його батл з Dizaster'ом на треку «Rap God».

Вважається чудовим текстовиком, однак має загальновизнано огидний слух на біти, тому його релізи не мають успіху у публіки.

У 2002 році Джермейн взяв перерву в музиці і вступив до Армії США, щоб вирішити, що йому потрібно в житті. У 2004 році його відправили у відставку за вживання марихуани[5].

У 2012 році Canibus спробував повернутися в батл-реп, проте його протистояння з Dizaster виявилося провальним для Canibus'а, який забув текст у третьому раунді[6][7][8][9][10][11]. Проте він продовжує кар'єру реп-виконавця.

Дискографія ред.

Студійні альбоми
  • Can-I-Bus (1998)
  • 2000 B.C. (Before Can-I-Bus) (2000)
  • C! True Hollywood Stories (2001)
  • Mic Club: The Curriculum (2002)
  • Rip the Jacker (2003)
  • Mind Control (2005)
  • Hip-Hop for Sale (2005)
  • For Whom the Beat Tolls (2007)
  • Melatonin Magik (2010)
  • C of Tranquility (2010)
  • Lyrical Law (2011)
  • Fait Accompli (2014)
  • Time Flys, Life Dies... Phoenix Rise (2015)
  • Kaiju (2021)
  • One Step Closer to Infinity (2022)
Спільні альбоми
  • The Horsemen Project (2003) Killah Priest, Kurupt & Ras Kass)
  • Def Con Zero (2005) (з Phoenix Orion)
  • In Gods We Trust – Crush Microphones to Dust (2011) Keith Murray)
  • Lyrical Warfare (2011) (з Webb)
  • The 2nd Coming (2013) (з Bronze Nazareth, Cappadonna, M-Eighty, Nino Grave & Planet Asia)
  • The Last Ride (2021) (з Killah Priest, Kurupt & Ras Kass)
  • Microphone Land (2021) (з Jaximus)

Примітки ред.

  1. The Source's Top 50 Lyricists Of All Time. thisis50.com. 7 липня 2012. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
  2. allmusic ((( Canibus > Biography ))). Allmusic. Accessed February 22, 2008.
  3. Parker, Lyndsey (August 7, 2000). Exclusive LAUNCH Artist Chat. Yahoo! Music. Accessed February 22, 2008. [недоступне посилання з 01.06.2016]
  4. Canibus : Rap, Hip-Hop Interview. Riotsound.com. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  5. Canibus Biography. Rapartists.com. 11 вересня 2001. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  6. Canibus Uses A Notepad During Rap Battle. Rapfix.mtv.com. 12 червня 2012. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
  7. CANNIBUS’ Line Of Twitter Disses. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 18 березня 2023.
  8. Cannibus' Line Of Twitter Disses From SAIGON, ALCHEMIST, FREDDIE GIBBS, & More. Musikreform.com. 11 червня 2012. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 14 лютого 2013.
  9. Horowitz, Steven J. (10 червня 2012). Canibus Forfeits In Pay-Per-View Rap Battle | Get The Latest Hip Hop News, Rap News & Hip Hop Album Sales. HipHop DX. Процитовано 14 лютого 2013.
  10. Starbury, Allen (11 червня 2012). Canibus Forfeits In PPV Rap Battle, Pulls Out Notebook In Final Round. BallerStatus.com. Процитовано 14 лютого 2013.
  11. [1] [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]