Відкрити головне меню
Ізраїльський комплекс C-RAM Iron Dome.
Випробування C-RAM системи у 2010 р. поблизу міста Багдад, Ірак
Німецький комплекс C-RAM MANTIS, сучасна назва комплексу Skyshield
Конструкція снаряду AHEAD

C-RAM (англ. Counter Rocket, Artillery, and Mortar) — різновид тактичної протиповітряної оборони (ППО), що полягає у захисті від ракетних, артилерійських та мінометних обстрілів шляхом знищення відповідних балістичних цілей під час їхнього польоту[1]. Концепція C-RAM є більш широкою за змістом ніж DAMA (англ. Defence Against Mortar Attacks), що охоплює лише захист від мінометних атак[1].

Засоби виявленняРедагувати

Для виявлення та виміру параметрів траєкторії боєприпасів у польоті в системах C-RAM використовуються РЛС, оптико-електронні та акустичні засоби.[1]

З метою ефективного вирішення завдань C-RAM відповідні місії мають бути поєднані з заходами контрбатарейної боротьби артилерії та системою сповіщення. Передумовою такої інтеграції є можливість визначення сучасними багатофункціональними РЛС з цифровими антенними решітками не тільки координат ракет, снарядів та мін на траєкторії польоту, а й позицій вогневих підрозділів, що здійснюють обстріл.[2]

В свою чергу, РЛС контрбатарейної розвідки артилерійських підрозділів також можуть надавати цілевказування засобам C-RAM ППО, оскільки при визначенні позицій вогневих засобів в них вимірюються і координати руху боєприпасів у повітрі.[3]

Прикладом РЛС комплексів ППО, що використовуються в інтересах завдань C-RAM, є РЛС Giraffe-4 виробництва Швеції[4], яка може визначати координати одночасно 5 і більше мін калібру 81 мм в польоті з локалізацією місця знаходження мінометних позицій.

Засоби ураженняРедагувати

Для ураження атакуючих боєприпасів у повітрі найбільш широко застосовуються високоточні зенітні гармати та снаряди програмованого підриву. Прикладом таких комплексів C-RAM є німецька система MANTIS. При цьому досягається ймовірність руйнування та підриву мін у повітрі не менше 0.7 на відстані кількох кілометрів з витратою одного-двох десятків зенітних снарядів типу AHEAD.[1]

Згодом, комплекси C-RAM будуть оснащуватися лазерними гарматами, які вже довели свою ефективність при руйнуванні атакуючих мін та некерованих ракет.

Іншим перспективним напрямом є реалізація режиму C-RAM у кожній бронемашині, оснащеній гарматами калібру 30-35 мм[5]. Для цього у відповідних гарматах має бути функція програмування дистанційного підриву багатофункціональних снарядів, у яких програмований підрив може скасовуватися при уражені наземних цілей[5].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Слюсар, В.І. (2009). Нове завдання ППО сухопутних військ.. Камуфляж. - 2009. - № 4. с. С. 12 – 13. 
  2. Слюсар, В.И. (11-12 квітня 2018 р.). Концептуальные аспекты системы ПВО 21-го века.. Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”. - Харків: ХНУПС. с. С. 55. 
  3. Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО.. Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74. 
  4. а б Слюсар, В.І. (11-12 жовтня 2016 р.). Комбінована протиповітряна оборона із залученням засобів виявлення та ураження усіх видів і родів військ.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. С. 255 – 257. 

ЛітератураРедагувати

  • Слюсар В.И. Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО. // Озброєння та військова техніка. - №3(19).. — 2018. — С. 69 - 74. [1].

Див. такожРедагувати

Зовнішні посилнанняРедагувати