Bell Records
Bell Records — американський лейбл звукозапису, заснований 1952 року.
 | |
| Тип | лейбл звукозапису |
|---|---|
| Засновано | 1952 |
| Штаб-квартира | Нью-Йорк |
 Bell Records у Вікісховищі | |
Засновником лейблу став продюсер Артур Шимкін, який 1952 року викупив права на бренд «Bell Records» в американського співака Бенні Белла. Протягом 1950-х років на лейблі виходили популярні пісні та записи гумористичних виступів. 1959 року президентом Bell Records став Ел Масслер. Під його керівництвом було створено дві дочірні компанії: Mala Records (1959), що спеціалізувалась на попмузиці, рок-н-ролі та ритм-енд-блюзі, та Amy Records (1960), де окрім цього виходили записи народної музики та гумористичні платівки. Окрім цього, на Bell Records переважно виходили альбоми, а на Mala та Amy — сингли[1][2].
1961 року колишній володар компанії Madison Records Ларрі Уттал закрив власний лейбл, і перевів своїх виконавців під керівництво Bell Records, а 1964 року придбав групу лейблів Bell/Amy/Mala. Він зосередився на запису поппісень, підписавши таких виконавців, як Дел Шеннон, або дует Джеймса та Боббі Пуріфай. Протягом наступних десяти років звукозаписувальна компанія випускала альбоми та сингли в США та Європі. Серед провідних виконавців, що записувались на Bell Records — The Box Tops, The Partridge Family (а пізніше і Девід Кессіді сольно), Dawn та Баррі Манілов, Гарі Гліттер, Bay City Rollers та багато інших[1][2].
На початку 1970-х років американський підрозділ Bell Records був збитковим і керівництво кінокомпанії Columbia Pictures, яка володіла лейблом, призначило замість Ларрі Уттала відомого менеджера Клайва Девіса. Під його керівництвом було розірвано контракти з більшістю виконавців, окрім Баррі Манілова, Мелісси Манчестер та Bay City Rollers, і в кінці 1974 року замість Bell Records було створено новий лейбл Arista Records. У Великій Британії назва «Bell Records» використовувалася до 1976 року[1][3].
Примітки ред.
- ↑ а б в Southall, 2023, с. 35.
- ↑ а б BELL RECORDS History. web.archive.org. 14 січня 2009. Процитовано 16 березня 2024.
- ↑ Spence, Simon (7 жовтня 2016). When The Screaming Stops: The Dark History Of The Bay City Rollers (англ.). Omnibus Press. ISBN 978-1-78323-705-0.
Література ред.
- Bryan Southall. The A-Z of Record Labels. — 2nd edition. — Bodmin, Cornwall, Great Britain : Sanctuary, 2003. — 312 с. — ISBN 1-86074-492-3.