Відкрити головне меню

bash
Gnu-bash-logo.svg
Bash demo.png
Екран роботи з Bash
Тип Командна оболонка Unix
Автор(и) Браян Фокс (Brian Fox)
Розробники проект GNU[d] і Chet Ramey[d]
Перший випуск 7 червня 1989; 11001 день тому
Стабільний випуск 4.2 (27 лютого 2014; 1970 днів тому)
Репозиторій git.savannah.gnu.org/cgit/bash.git
Платформа GNU
Операційна система крос-платформовий
Написано на C
Доступні мови англійська, багатомовна через gettext
Стан розробки активний
Ліцензія GNU General Public License version 3+[1]
Онлайн-документація gnu.org/software/bash/manual/
домашня сторінка

bash у Вікісховищі?

bash (від англ. Bourne again shell, букв. перероджена Shell) — вдосконалена й модернізована варіація командної оболонки Bourne shell. Один із найпопулярніших сучасних різновидів командної оболонки UNIX. Особливо популярна в середовищі GNU/Linux, де часто використовується як командна оболонка за замовчуванням.

Bash — це акронім Bourne-again-shell, тобто знову оболонка Bourne. Назва — це гра слів на Bourne-shell — один з популярних різновидів командної оболонки для UNIX (sh), автором якої є Stephen Bourne (1978), вдосконалена в 1987 Brian Fox. Bourne (Борн) перекликається з англійським словом «born», що означає що «народився», звідси: народжена-знову командна оболонка. Також має місце інша гра слів: «born again» — «народжений знову».

Зміст

СинтаксисРедагувати

Синтаксис команд bash — це надмножина синтаксису команд Bourne shell. Остаточна специфікація синтаксису команд Bash є в Bash Reference Manual, що поширює проект GNU.

«hello world»Редагувати

 #!/bin/bash          
 echo Hello World!

Цей скрипт містить лише два рядки. Перший повідомляє системі про те, яка програма використовується для запуску файлу. Другий рядок — це єдина дія, яка виконується цим скриптом, він, власне, друкує 'Hello world' у терміналі.

Умовний операторРедагувати

 #!/bin/bash
 T1="foo"
 T2="bar"
 if [ "$T1" = "$T2" ]; then
   echo умова виконується
 else
   echo умова не виконується
 fi

ЦиклиРедагувати

 #!/bin/bash
 for i in $( ls ); do
   echo item: $i
 done
 #!/bin/bash
 for i in `seq 1 10`;
 do
   echo $i
 done
 #!/bin/bash
 COUNTER=0
 while [  $COUNTER -lt 10 ]; do
   echo The counter is $COUNTER
   let COUNTER=COUNTER+1
 done

Відмінний синтаксисРедагувати

Переважна більшість важливих скриптів командного процесора Bourne можуть виконуватись без зміни в bash, за винятком тих скриптів Bourne, які посилаються на спеціальні змінні Bourne або використовують вбудовані команди Bourne. Синтаксис команд Bash включає ідеї, позичені в Korn shell (ksh) і C shell (csh), такі як редагування командного рядка, історія команд, стек директорію, змінні $RANDOM і $PPID, і синтаксис заміни команди POSIX : $(…) . Коли Bash використовується як інтерактивний командний процесор, він підтримує автозавершення імен програм, імен файлів, імен змінних тощо, якщо користувач натискає клавішу TAB.

Цілочисельна математикаРедагувати

Головне обмеження Bourne shell це те, що він не може виконувати обчислення з цілими числами без породження зовнішнього процесу. Bash може виконувати цілочисельні обчислення всередині процесу використовуючи команду ((…)) і синтаксис змінної $[…], як показано нижче:

 VAR=55             # Встановлюємо змінну VAR, рівною 55
 ((VAR = VAR + 1))  # Додаємо одиницю до змінної VAR. Зверніть увагу на відсутність знака '$'
 ((++VAR))          # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю. Виконує префіксний інкремент
 ((VAR++))          # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю.  Виконує постфіксний інкремент
 echo $[VAR * 22]   # Множимо VAR на 22 і передаємо результат команді
 echo $((VAR * 22)) # Інший спосіб зробити те саме

Команда ((…)) так само може використовуватися в умовних твердженнях, тому що її вихідний параметр це 0 або 1, які можуть інтерпретуватися як true або false:

 if ((VAR == Y * 3 + X * 2))
 then
   echo Yes
 fi
 ((Z > 23)) && echo Yes

Команда ((…)) підтримує оператори відношення ==, !=, >, <, >= та <=.

Bash не підтримує обчислення всередині процесу з числами з плаваючою крапкою. Тільки командні процесори UNIX підтримують цю можливість Korn-shell (версія 1993 року) і zsh (починаючи з версії 4.0).

Перенаправлення потоківРедагувати

Bash має індивідуальний синтаксис перенаправлення потоків вводу/виводу, який не підтримує Bourne shell. Bash може перенаправляти стандартний потік виводу stdout та стандартний потік повідомлень про помилки stderr в один файл file одночасно. Використовується наступний синтаксис:

 command &> file

що простіше набрати, ніж еквівалентну команду в синтаксисі Bourne shell, яка спочатку перенаправляє потік stdout у файл file, а потім перенаправляє stderr в той же потік, що і stdout (1 та 2 тут номери стандартних потоків stdout та stderr відповідно):

 command >file 2>&1

Bash, починаючи з версії 2.05b, може перенаправляти стандартний ввід stdin на текст із рядка, використовуючи синтаксис, який іноді називають «here strings»:

 command <<< "string to be read as standard input"

Якщо рядок містить пропуски, його слід узяти в лапки.

Приклади:

  • Перенаправлення стандартного виводу у файл, запис даних, закриття файлу, скидання stdout
 # make Filedescriptor(FD) 6 a copy of stdout (FD 1)
 exec 6>&1
 # open file "test.data" for writing
 exec 1>test.data
 # produce some content
 echo "data:data:data"
 # close file "test.data"
 exec 1>&-
 # make stdout a copy of FD 6 (reset stdout)
 exec 1>&6
 # close FD6
 exec 6>&-
  • Відкривання та закривання файлів:
 # open file test.data for reading
 exec 6<test.data
 # read until end of file
 while read -u 6 dta
 do
   echo "$dta" 
 done
 # close file test.data
 exec 6<&-
  • Захоплення виведення зовнішніх команд:
 # execute 'find' and store results in VAR
 # search for filenames which end with the letter "h"
 VAR=$(find . -name "*h")

Регулярні вирази всередині процесуРедагувати

Bash 3.0 підтримує вбудовані регулярні вирази, з синтаксисом подібним до синтаксису Perl:

 [[ string =~ regex ]]

Синтаксис регулярних виразів задокументовано на сторінках документації man 7 regex. Статус виходу встановлюється в 0, якщо регулярний вираз збігся з рядком, і 1, якщо ні. Значення підвиразів, загорнутих у дужки, можна отримати через змінну ${BASH_REMATCH[@]}, наприклад:

 REGEXP='foo(bar)bl(.*)'
 if [[ "abcfoobarbletch" =~ $REGEXP ]]
 then
   echo "Регулярний вираз збігся з рядком!"
   echo "$BASH_REMATCH"      # виводить: foobarbletch
   echo "${BASH_REMATCH[1]}"   # виводить: bar
   echo "${BASH_REMATCH[2]}"   # виводить: etch
 fi

Вбудовані регулярні вирази працюють швидше, ніж виконання зовнішньої команди grep, бо відповідний регулярний вираз виконується в межах процесу Bash. Якщо регулярний вираз або рядок містять пропуски або метасимволи (такі як '*' або '?'), їх слід узяти в лапки. Рекомендується використовувати змінну для зберігання регулярного виразу, як у вищенаведеному прикладі, для уникнення проблем з екрануванням спеціальних символів. Можна використовувати вивід bash із опцією -x для перевірки, як саме bash сприймає ваш регулярний вираз.

Розширення дужокРедагувати

Можливість розширення дужок запозичено в csh. Вона дозволяє довільному рядку бути сформованим з використанням схожої техніки, як це робиться з назвами файлів. Проте в bash згенеровані рядки не зобов'язані бути іменами файлів. Результат кожного розширення рядка не сортується, зберігається порядок зліва направо:

 # This is a bash specific feature
 echo a{p,c,d,b}e # ape ace ade abe

Не слід використовувати цю особливість, якщо скрипт планується портувати, бо в традиційних скриптах розширення рядка не діятиме:

 # A traditional shell does not produce the same output
 echo a{p,c,d,b}e # a{p,c,d,b}e

ПереносимістьРедагувати

Скрипти оболонок, написані зі специфічними для bash особливостями (bashism-и) не будуть працювати на системах, де використовується Bourne shell або один із його замінників, без того, щоб bash був встановлений як додаткова оболонка, і звісно, скрипти треба починати з #!/bin/bash. Ця проблема стала особливо важливою, коли Ubuntu почав із жовтня 2006, поставляти Debian Almquist shell, dash, як скриптову оболонку за умовчанням, що призвело до недієздатності численних скриптів.

ВиноскиРедагувати

  1. GNU Project. README file. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2011-02-03. «Bash is free software, distributed under the terms of the [GNU] General Public License as published by the Free Software Foundation, version 3 of the License (or any later version)» 

ПосиланняРедагувати