BMW R71
BMW R 71 — важкий мотоцикл виробництва німецької фірми BMW, що випускались з 1938 по 1941 роки, був прийнятий на озброєння Вермахту. Відомий як прототип радянських мотоциклів Урал та Дніпро.
Загальна інформація | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Складові | |||||||||||||||
Двигун |
| ||||||||||||||
Зчеплення | сухе, дискове | ||||||||||||||
КПП |
| ||||||||||||||
Технічні характеристики | |||||||||||||||
Ємність баку | 14 л | ||||||||||||||
Максимальна швидкість, км/год | 125 (одинаки) 105 (з причепом) | ||||||||||||||
Габарити | |||||||||||||||
Довжина, мм | 2130 мм | ||||||||||||||
Ширина, мм | 815 мм | ||||||||||||||
Висота, мм | 960 мм | ||||||||||||||
Дорожній просвіт, мм | 135 мм | ||||||||||||||
BMW R71 на Вікісховищі |
Загальні відомості
ред.Мотоцикл BMW R 71 був одним із однотипних важких мотоциклів нової серії R 51, R 61, R 66 і R 71 оснащених двигунами об'ємом від 500 до 750 см³, що було представлено 18 лютого 1938 року на автосалоні в Берліні[1].
BMW R 71 мав подвійну жорстку раму виготовлену з труб перемінного перетину. Передня вилка телескопічна, з гідравлічними амортизаторами та регулюванням жорсткості пружин. Задня підвіска свічного типу з гідравлічними амортизаторами.
Мотоцикл оснащувався опозитним нижньоклапанним двохциліндровим двигуном повітряного охолодження з робочим об'ємом 746 см³, потужністю 22 к.с.
Циліндри двигуна чавунні з алюмінієвими ребристими головками, встановлювалось два карбюратора Graetzin G24 із спільним сітчастим повітряним фільтром. На моделях без бокового причепа в конструкції карбюраторів передбачено компенсаційні камери, які призначені для довгого проходження поворотів з великим бічним креном мотоцикла. Низький коефіцієнт стиснення 5,5:1 зробив двигун R 71 менш вибагливим до якості бензину[2].
Крутний момент від двигуна на заднє колесо передавався через однодискове зчеплення сухого типу, 4-х ступінчасту коробку передач і карданний вал. Електрообладнання: генератор Bosch постійного струму з напругою 6 вольт, акумуляторна батарея.
Мотоцикл BMW R 71 поставлявся на озброєння Вермахту, експлуатувався переважно з боковим причепом, було вироблено 3458 штук[3].
Модель BMW R 71 була без ліцензії скопійована в СРСР, та вироблялась з 1941 під маркою М-72[4][5], в подальшому його модифікації «Урал» та «Дніпро» випускались до 1990-х років. Модель М-72 вироблялась по ліцензії в КНР як Chang Jiang С J -750[6].
- Карбюратор — 2 x Graetzin G24
- Генератор — Bosch RD 50/6 2800 RS 17
- Коробка передач — механічна, 4 передачі вперед (I — 3,6; II — 2,28; III — 1,7; IV — 1,3); на заднє колесо (I — 3,6)
- Розмір шин — 3,5⨯19 дюйм
- Суха маса — 187 кг
- Витрата палива — 4,5 л / 100 км
- Витрата мастила — 1 л / 100 км
- Кількість місць — 1/3
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ BMW Classic - Recherche-Client. bmw-grouparchiv.de. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 2 березня 2019. [Архівовано 2018-12-19 у Wayback Machine.]
- ↑ а б BMW Classic - Recherche-Client. bmw-grouparchiv.de. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 2 березня 2019. [Архівовано 2018-12-19 у Wayback Machine.]
- ↑ BMW Classic - Recherche-Client. bmw-grouparchiv.de. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 3 березня 2019. [Архівовано 2021-01-23 у Wayback Machine.]
- ↑ 1. www.rkka.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 березня 2019.
- ↑ Записка Наркомсредмаша от 07.06.1941. Архів оригіналу за 12 травня 2017.
- ↑ CJ (Chang Jiang) 750 M1 Super. Turn7 Motorsports (амер.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
Джерела та посилання
ред.- Udo Stünkel: BMW-Motorräder Typenkunde: Alle Serienmodelle ab 1923. Delius Klasing, Bielefeld 2008, ISBN 978-3-7688-2451-4. (нім.)
- Die 2 Zylinder BMW R 71. «MOTOR CYCLING», die bekannte englische Fachzeitschrift, schreibt am 12. Oktober 1938. In: BMW (Hrsg.): BMW Blätter. Nr. 34. München Februar 1939, S. 7–8 [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Керівництво користувача мотоциклів BMW R 51, R 61, R 66 , R 71 [Архівовано 19 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Не с чистого листа — BMW R71 За рулем 07/2010 [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]