Angel Records
Angel Records — американський лейбл звукозапису, заснований 1953 року.
| англ. Angel | |
|---|---|
 | |
| Тип | лейбл звукозапису |
| Засновано | 1953 |
| Закриття (ліквідація) | 2006 |
| Штаб-квартира |  США |
| Холдингова компанія | Universal Music Group |
Торгівельна марка «Angel» із впізнаваним логотипом, на якому зображений ангел, була зареєстрована ще наприкінці XIX століття — 1898 року в Великій Британії та 1901 року в США — Теодором Бірнбаумом. Вона використовувалася компанією Gramophone Company протягом десяти років, поки 1909 року замість неї логотипом компанії не стало відоме зображення із собакою, що дивиться на грамофон[1][2].
1931 року The Gramophone Co. було перейменовано на Electrical and Musical Industries, або скорочено EMI. 1953 року назва та логотип були відновлені для підрозділу EMI / Capitol Records, який до цього був частиною лейблу Cetra-Soria, заснованого Даріо Сора. Сестринською компанією Angel Records став лейбл Seraphim. На Angel Records виходили переважно записи класичної музики. Спочатку компанія працювала лише у Північній Америці, потім ставши глобальним представником EMI, але після створення нового підрозділу EMI Classic в 1990-ті роки Angel Records повернулася до роботи на американському ринку як частина Capitol Records[1][2].
Серед відомих виконавців, чиї альбоми видавалися на Angel Records — англійська співачка-сопрано Сара Брайтман, індійський музикант Раві Шанкар, шотландсько-канадський тенор Джон Макдермот, американський джазовий співак Боббі Макферрін, а також інші виконавці класичної музики, бродвейські артисти та попвиконавці[3][2].
2003 року Angel Records увійшов до групи лейблів EMI Music Collective, разом із Blue Note, S-Curve та Astralwerks[4]. 2006 року в EMI відбулася чергова реструктуризація, і всі звукозаписувальні компанії «дорослої попмузики», джазу та класичної музики було об'єднано в групу лейблів Blue Note, що складалася з Blue Note Records, Manhattan Records, Back Porch Records, Angel Records, EMI Classics та Virgin Classics[5][6]. Невдовзі EMI прийняли рішення про закриття Angel Records[7].
Література
ред.- Bryan Southall. The A-Z of Record Labels. — 2nd edition. — Bodmin, Cornwall, Great Britain : Sanctuary, 2003. — 312 с. — ISBN 1-86074-492-3.
Примітки
ред.- ↑ а б Hoffmann, Frank (12 листопада 2004). Encyclopedia of Recorded Sound (англ.). Routledge. ISBN 978-1-135-94949-5.
- ↑ а б в Southall, 2003, с. 20.
- ↑ Coming in 2002. Angel Records (англ.). Billboard. 8 вересня 2001. с. 29.
- ↑ A LOOK BACK AT EMI. HITS Daily Double (англ.). Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Label News: EMI Combines Blue Note & Narada. Sanctuary Ups Cahill To GM. Hypebot (амер.). 19 липня 2006. Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ The Blue Note Label Group. web.archive.org. 8 лютого 2011. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 15 березня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) [Архівовано 2011-02-08 у Wayback Machine.] - ↑ Thall, Peter M. (23 червня 2010). What They'll Never Tell You About the Music Business, Revised and Updated Editio: The Myths, the Secrets, the Lies (And a Few Truths) (англ.). Potter/TenSpeed/Harmony. ISBN 978-0-307-87495-5.