Відкрити головне меню

ПоширенняРедагувати

Йори є ендеміками індомалайського екорегіону. Їхній ареал простягається від Пакистану до Індонезії та філіппінського острова Палаван та на північ до китайської провінції Гуансі.[1]

ОписРедагувати

Дрібного і середнього розмірів птахи — 11,5-15,5 см завдовжки. Вага в середньому становить близько 13,5 г. Самці більші за самиць і відрізняються забарвленням оперення.[1]

Самиці з оливково-зеленою головою і спиною. Низ тіла тьмяно-жовтий, лоб жовтий, брови оливково-зеленого кольору. Крила зеленуваті. Хвіст оливковий. Самці вгорі мають оперення темно-зеленого або чорного кольору. Черевце дуже яскраво — жовте. Крила чорні з білими кінчиками. Хвіст темний. Після линьки самці мають чорну корону і темну спину. Ноги у йор тонкі. У польоті у птахів видно білі ділянки скрізь перекриття довгих бічних пір'я.[2][3]

Спосіб життяРедагувати

Населяють рідколісся, узлісся, вторинні ліси, сади, мангрові зарості. Птахи зустрічаються також серед сільськогосподарських угідь. Як правило, селяться у низовинах, але можуть підніматися в ліси передгір'їв. Вони ведуть деревний спосіб життя і, як правило, знаходяться в кронах дерев. Поза сезоном розмноження йори літають парами або невеликими зграйками і постійно шукають їжу.

ЖивленняРедагувати

Всеїдні птахи, але основу раціону складають комахи. Вони ловлять павуків, метеликів, збирають гусінь з листя. Годуються на деревах, при цьому піднімають характерний шум, спілкуючись між собою за допомогою свисту.

РозмноженняРедагувати

Сезон розмноження триває з квітня по червень. Моногамні птахи. У насиджуванні та вигодовуванні пташенят беруть участь обидва партнери. Гніздо влаштовують на розвилці в кінці гілки маленького дерева. Має форму невеликої, пухкої, глибокої чаші. Зроблене з трави, волокон, повстяного матеріалу, скріпленого зовні клейкою павутиною. У кладці 2-4 блідо-зелених яйця з червоно-коричневими плямами і фіолетовими штрихами. Насиджування триває 14 днів і ще 11 днів батьки годують потомство до виходу з гнізда. Потім пташенята стають на крило і добувають їжу самостійно.

ВидиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Wells, David (2005). Family Aegithinidae (Ioras). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David. Handbook of the Birds of the World. Volume 10, Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 278–290. ISBN 84-87334-72-5. 
  2. Mead, Christopher J.; Wells, D. R. (2003). Ioras. У Perrins, Christopher. The Firefly Encyclopedia of Birds. Firefly Books. с. 507. ISBN 1-55297-777-3. 
  3. Hume,AO (1877). Remarks on the genus Iora.. Stray Feathers 5: 420–452. 

ПосиланняРедагувати