AAR (військова справа)
AAR (анг. after-action review укр. аналіз проведених дій) - усталена та узвичаєна система швидкого аналізу здійснення боїв та інших дій в армії США. Система складається з циклу аналізів ведення бойових дій до бою і після бою. Система AAR була запозичена деякими приватними компаніями для підвищення ефективності підприємницької діяльності.
Походження ред.
Вважають, що AAR як метод бере початок від практик введених бригадним генералом Семюелом Маршаллом (Samuel Lyman Atwood Marshall), який першим почав проводити аналіз бойових компаній під час Другої світової війни. Згодом після війни на основі інтерв’ю Маршалла американська армія взялася формувати базовий і усталений стандарт аналізу бою. Цей метод дає військовим змогу вчитися на помилках (своїх та колег) і поширювати свої “напрацювання” на інші підрозділи збройних сил. Втім, деякі джерела наводять згадки про окремі елементи AAR у міжвоєнний період і навіть на початку ХІХ століття [1].
Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х систему впроваджував Національний тренінговий центр армії США. Найбільшого поширення методика досягла після війни в Перській затоці в 1990 році, коли солдати за власною ініціативою почали широко застосовувати цю практику, це поступово зробило її стандартною процедурою в американській армії [2].
Метод аналізу ред.
Метод аналізу AAR дає змогу самокритично дати оцінку чинникам що вплинули на результат дій, а також вдосконалити процеси і поліпшити результати своєї діяльності. Метод аналізу передбачає що після виконання бойових наказів, завдань, тренувань і подій, усі хто брав у них участь, під керівництвом лідера в неконфліктній, довірливій та не карній атмосфері відверто обговорюють усе, що планували, що мало успіх, а що пішло не так, і як на думку учасників це можна виправити[3]. Метод AAR може мати усну і писемну форму. Усна проходить на основі правил, які всі знають і приймають. правил прості, але жорсткі:
- всі беруть участь;
- не брати близько до серця (no thin skins, “тонкошкірих немає”);
- усі є рівними між собою (“погони залишаємо за дверима”);
- ведення зарисів;
- фокусування на своїх промахах, а не на помилках командування (в командування буде власний розбір);
- абсолютна відвертість;
- керівники першими визнають свої помилки, а щодо підлеглих — шукають не винних, а способи покращити ситуацію.
Існує в основному два типи військових ААР - формальний і неформальний.
Формальний ААР вимагає більш детального планування, підготовки та ресурсів. Вони зазвичай плануються і проводяться як частина зовнішньої та внутрішньої оцінки.
Неформальні ААР вимагають меншого планування і підготовки, ніж формальні ААР і часто є перевіркою на місці результатів підготовки солдатів і колективів на рівні екіпажу, відділення або взводу.