Відкрити головне меню

76-мм гармата зразка 1900 року

76-мм польова гармата зразка 1900 року — легка польова артилерійська гармата калібру 76,2 мм (3 дюйми), що вироблялася в Російській імперії. Активно використовувалася у російсько-японській війні, Першій світовій війні, Радянсько-українській війні, Громадянській війні в Росії та інших збройних конфліктах за участі держав, що входили до складу колишньої Російської імперії. Модернізовані варіанти цієї гармати використовувалися на початку Другої світової війни, наприклад як казематні у фортифікаційних спорудах Київського укріпрайону[3].

76-мм польова гармата зразка 1900 року

Model 1900 76 mm Russian Field Gun 3.jpg
76-мм польова гармата зразка 1900 року в артилерійському музеї Гямеенлінна, Фінляндія
Тип: Польова гармата
Походження: Flag of Russia.svg Російська імперія
Історія служби
Термін використання 1903-1945[1]
Використання у Flag of Russia.svg Російська імперія

Flag of Ukraine.svg УНР, Українська Держава

Flag RSFSR var03.svg РРФСР

Flag of the Soviet Union.svg СРСР
та інші.

Війни Російсько-японська війна
Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Радянсько-українська війна
Друга світова війна (модернізовані варіанти)
та інші.
Історія виробництва:
Конструктор Л.А. Бішлягер, К.М. Соколовський, К.І. Липницький.
Виробник Путиловський, Обуховський, Пермський заводи та інші підприємства
Виготовлено 1903-1931
Кількість ~ 2300[1]
Характеристики
Маса бойова: 4430 кг
Довжина 31,4 калібрів
Тип боєприпасу шрапнель або граната 6,4 кг
Калібр 76,2 мм
Кут підвищення від -6° до 11°
Кут повороту 2,5°
Бойова скорострільність 8-10 пострілів на хвилину[2]
Дульна швидкість 590 м/с
Максимальна дальність 8,5 км

Commons-logo.svg 76-мм гармата зразка 1900 року у Вікісховищі

Історія створенняРедагувати

Ще наприкінці ХІХ століття Головне артилерийське управління російської імператорської армії об'явило конкурс на конструювання 76,2-мм польової гармати. Характеристики нової гармати підкреслювали концепцію «єдиного калібру» та «єдиного снаряда» для польової артилерії. Відповідно гармата мала виконувати усі завдання маневренного бою, використовуючи один тип набоїв[1].

Для участі у конкурсі інженери Л. А. Бішлягер, К. М. Соколовський та К. І. Липницький зконструювали та виготовили на Путиловському заводі перший зразок гармати. У 1897—1898 роках 11 прототипів гармат були отримані, після чого почалися усебічні випробування стрільбою та перевезення на відстань 600 км. У результаті найкращою була визнана система Путиловського заводу, у конструкції якої були використані деякі елементи французької гармати Кане. 9 лютого 1900 року гармату прийнято на озброєння як «Тридюймова польова гармата зразка 1900 року». Вперше гармату застосовано проти китайських повстанців під час Боксерського повстання[1].

Гармати цього типу відігравали значну роль у російсько-японській війні 1904—1905 років. Досвід їх використання показав високу ефективність гармати проти ворожої піхоти, але низьку проти польових укріпленнь[4]. Тому дослідницька та конструкторська робота продовжувалася, і невздовзі на озброєння армії прийнято 76,2-мм гармату зразка 1902 року..

 
ДОТ № 554 (Київський укріпрайон). Внутрішній вид бойового каземату, на підлозі видно зубчастий сектор горизонтальної наводки 76-мм гармати зразка 1900 року

На момент початку Першої світової війни гармата застаріла, але російські війська вже наприкінці 1914-го року відчували дефіцит артилерії. Тому піхотні дивізії другої мобілізаційної черги отримували гармати зразка 1900 року, що не мали навіть захисних щитів. У ті роки певна кількість гармат даного типу опинилася на ремонті та збереженні у київському арсеналі[5]. Ці екземпляри пережили часи Української революції та наприкінці 1920-х років стали у якості казематної артилерії основним озброєнням у фортифікаційних спорудах Київського укріпрайону, таких як артилерийські напівкапоніри та відкриті артилерийскі площадки[3].

Опис конструкціїРедагувати

Усі частини гармати виготовлялись із сталі, що забезпечувало достатню міцність системи. Гармату облаштовано квадрантом, кутоміром, поворотним та підйомним механізмами. Початкова швидкість снаряда досягала 590 км/год та була для свого часу дуже високою.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г 76,2-мм полевые пушки образца 1900 и 1902 гг. // В. Н. Шунков, А. Г. Мерников, А. А. Спектор. Русская армия в Первой мировой войне 1914 - 1918. М., АСТ, 2014. стр.87-88
  2. П. Забаринский, С. Темкин. Скорострельная пушка // журнал "Техника молодежи", № 1, 1939. стр.43-46
  3. а б А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  4. Е. Барсуков. Русская артиллерия в мировой войне // «Военная мысль», № 7, июль 1939. стр.59-69
  5. Е. З. Барсуков. Артиллерия русской армии (1900—1917 гг.): В 4-х томах. том II. — М.: Воениздат, 1948. стр.144-183