338-ма реактивна артилерійська бригада (РФ)
338-а гвардійська реактивна артилерійська Двінська ордена Олександра Невського бригада — артилерійське з'єднання Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Бригада дислокується у місті Уссурійськ Приморського краю.[1]
Умовне найменування — Військова частина № 57367 (в/ч 57367). Скорочена найменування — 338-а реабр.
З'єднання перебуває у складі Східного військового округу.
Історія ред.
Бригада успадковує історичний формуляр, нагороди, бойову славу і гвардійський статус 72-го гвардійського мінометного полку сформованого в травні 1942 року.[2]
На озброєнні полку знаходилися 122-мм реактивні системи залпового вогню БМ-13. 72-й гв. мінп пройшов з боями німецько-радянську й радянсько-японську війни.[3][2]
Після закінчення війни полк переформовано на 653-й гвардійський реактивний артилерійський полк. Після чого у 1960-і переформований на 338-у гвардійську реактивну артилерійську бригаду. На кінець 1980-х років з'єднання перебувало у складі 15-ї гвардійської артилерійської Німанської Червонопрапорної, орденів Суворова і Кутузова дивізії.[4]
11 серпня 2011 року начальник ракетних військ й артилерії Східного військового округу полковник Сергій Баканеєв вручив з'єднанню бойовий прапор нового зразка.[5]
Опис ред.
На озброєнні бригади стоять 220-мм реактивні системи залпового вогню 9К57 «Ураган».[1]
Примітки ред.
- ↑ а б Минобороны спрячет «Смерчи» и «Ураганы» в Уссурийске под тентами-невидимками. Ussurmedia. 13 січня 2017. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ а б Гвардейская Двинская. Красная звезда. 17 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Служба помогает в жизни. Красная звезда. 23 жовтня 2013. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. {{{Заголовок}}}. — Томск : Издательство Томского университета, 2013. — С. 292. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.
- ↑ Приморским артиллерийским соединениям. Пресс-служба Восточного военного округа. 11 серпня 2011. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.