Вікіпедія

15-й мобільний прикордонний загін

15-й мобільний прикордонний загін «Сталевий кордон»[2] — нове формування в складі Державної прикордонної служби України. Формується на нових засадах, з урахуванням досвіду ведення бойових дій під час Російського вторгнення в Україну. У складі підрозділу персонал, який брав участь в обороні Азовсталі, на Лиманському та Бахмутському напрямках, кордоні з Росією. Підрозділ оснащений протитанковими та артилерійськими засобами, має групу аеророзвідки та розрахунки ПЗРК[3][4][5].

15-й мобільний прикордонний загін «Сталевий кордон»
Засновано24 січня 2023
Країна Україна
Вид Прикордонна служба
ТипМобільний прикордонний загін
ПрізвиськаСталевий кордон[1]
ГаслоПерші на кордоні, перші в наступі
ОснащенняСтрілецька зброя, легка бронетехніка
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач		полковник
Безпалько Констянтин

У рамках кампанії «Гвардія наступу» став бригадою та отримав назву «Сталевий кордон»[6][7].

Історія

ред.

.[8] Підрозділ було створено у лютому 2023 році коли почалися формування підрозділів гвардії наступу.П'ятнадцятий мобільний прикордонний загін створений як підрозділ нового зразка. Його структура, система управління та навчання побудовані з урахуванням викликів, які стоять перед Україною. Основу заклали підрозділи Державної прикордонної служби, що виконували завдання в районі бойових дій на сході нашої держави і які мужньо протистояли російським агресорам. В рядах підрозділу воїни, які першими зустріли ворога на кордоні, боронили Азовсталь, знаходилися на лінії оборони на Лиманському та Бахмутському напрямках, захищали держрубіж з країною-агресором. Для виконання завдань мобільний прикордонний загін на озброєнні має протитанкові та артилерійські розрахунки, групи аеророзвідки та розрахунки ПЗРК. Його завдання — посилити оборону та захист нашої держави, укріпити кордон України, адже прикордонники перші на держрубежі та є невід'ємною складовою Сил оборони країни. Перші на кордоні, перші в наступі. 24 лютого підрозділ отримав бойове знамено

21 березня 2024 року 15 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України указом Президента України Володимира Зеленського відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[9]

Командування

ред.

Втрати

ред.

2023

ред.
  1. 29 жовтня; солдат Шевердін Андрій Петрович
  2. 10 листопада 2023 року внаслідок ДТП поблизу села Гроза Куп’янського району Харківської області загинув Бараннік Вячеслав Вячеславович, сержант.[10]
  3. полковник Єфросиненко Андрій Васильович; 14 листопада

2024

ред.
  1. Мазур Олег Анатолійович («Малий»). 30 березня, 2002. м. Вінниця. Старший лейтенант. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Нестерне, що під Чугуєвом на Харківщині[11].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Сталевою стіною стоїмо за наш кордон
  2. ↑ ЧАС ПОВЕРТАТИ СВОЄ. https://storm.mvs.gov.ua/. The Ministry of Internal Affairs of Ukraine. 03 лютого 2023. Процитовано 06 лютого 2023. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. ↑ «Сталевий кордон» не дуже типовий для ДПСУ, однак зараз найбільш затребуваний – полковник Андрій Лущик - Головне за день - ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. Перший західний (укр.). 21 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
  4. ↑ “Буревій”, “Сталевий кордон”, “Лють”: хто входить у “Гвардію наступу”? (укр.). 22-02-2023.
  5. ↑ Макалюк, Богдана (07-02-2023). Сталевий кордон: що це за штурмова бригада, які завдання виконуватиме та хто може приєднатися.
  6. ↑ «Гвардія наступу»: як набирають бійців, вимоги, зарплата та пільги
  7. ↑ ЧАС ПОВЕРТАТИ СВОЄ. storm.mvs.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  8. ↑ Зеленський вручив нагороди та бойові прапори військовим. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 24 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
  9. ↑ Указ Президента України від 21 березня 2024 року № 165/2024 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  10. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 20 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина». 20 листопада 2023. Архів оригіналу за 20 квітня 2024.
  11. ↑ Олег Мазур. Платформа пам'яті Меморіал.

Джерела

ред.
  1. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/zahidne-regionalne-upravlinnya/luckiy-prikordonniy-zagin/
  2. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/
  3. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/zhitomirskiy-prikordonniy-zagin/
  4. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/
  5. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/pivdenne-regionalne-upravlinnya/odeska-okrema-aviaciyna-eskadrilya/
  6. ↑ https://dpsu.gov.ua/ua/structure/shidne-regionalne-upravlinnya/harkivska-okrema-aviaciyna-eskadrilya/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=15-й_мобільний_прикордонний_загін&oldid=43657623