Ґонкурівська премія ліцеїстів

літературна премія

Ґонку́рівська пре́мія ліцеї́стів (фр. Prix Goncourt des lycéens) — французька літературна нагорода за твори, написані французькою мовою, відгалужена від Ґонкурівської премії й тісно пов'язана з нею.

Ідею Ґонкурівської премії ліцеїстів подали Міністерство освіти Франції і Національна федерація придбання основних продуктів (НФПОП / Fnac), а 1988 року задум втілила в життя НФПОП, співпрацюючи з Реннською академією й діставши схвалення від Ґонкурівської академії. Ідея має на меті, зокрема, заохочувати молодих людей до читання.

Із учнів 56 ліцеїв вибирають журі — близько 2000 осіб, яким у вересні дають прочитати дванадцять книжок, номінованих на Ґонкурівську премію. Два місяці тривають дискусії про ці твори, з учнями зустрічаються письменники-номінанти, а в листопаді представники цих 56 ліцеїв збираються в Ренні, щоб зробити остаточний вибір лауреата.

Ґонкурівську премію ліцеїстів присуджують кілька днів після того, коли стає відомий володар Ґонкурівської премії.

Лауреати ред.

Рік Автор Твір Видавець (в дужках вказано кількість нагороджених книжок) Примітки
1988   Ерік Орсенна «L'Exposition coloniale» / Колоніальна виставка Сей Водночас Ґонкурівська премія
1989 Жан Вотрен «Un grand pas vers le bon Dieu» / Великий крок до доброго Бога Ґрассе Водночас Ґонкурівська премія
1990 Франсуаза Лефевр «Le Petit Prince Cannibale» / Маленький Принц-людоїд Акт Сюд
1991 П'єр Комбеско «Les Filles du Calvaire» / Дочки Голгофи Ґрассе (2) Водночас Ґонкурівська премія
1992   Едуардо Мане «L'Île du lézard vert» / Острів зеленої ящірки Фламмаріон
1993   Анна В'яземскі «Canines» / Ікла Ґаллімар
1994   Клод Пюжад-Рено «Belle mère» / Мачуха Акт Сюд (2)
1995   Андрій Макін «Le Testament français» / Французький заповіт Меркюр де Франс Водночас Ґонкурівська премія і Премія Медічі
1996   Ненсі Г'юстон «Instruments des ténèbres» / Знаряддя пітьми Акт Сюд (3) Водночас Книжкова премія радіостанції «France Inter»
1997   Жан-П'єр Мілованофф «Le Maître des paons» / Повелитель павичів Жульяр
1998 Люк Ланґ «Mille six cents ventres» / Тисяча шістсот животів Фаяр
1999   Жан-Марі Лаклаветін «Première Ligne» / Перша лінія Ґаллімар (2)
2000 Ахмаду Курума «Allah n'est pas obligé» / Аллах не мусить Сей (2) Водночас Премія Ренодо
2001   Шан Са «La Joueuse de go» / Жінка, що грала в ґо Ґрассе (3)
2002   Лоран Ґоде «La Mort du roi Tsongor» / Смерть короля Цонґора Акт Сюд (4) Водночас prix des libraires
2003 Янн Апперрі «Farrago» / Мішанина Ґрассе (4)
2004   Філіпп Ґрембер «Un secret» / Таємниця Ґрассе (5)
2005 Сільвія Жермен «Magnus» / Магнус Альбен Мішель
2006   Леонора Міано «Contours du jour qui vient» / Обриси близького дня Плон
2007   Філіпп Клодель «Le Rapport de Brodeck» / Оповідь Бродека Сток
2008 Катрін Кюссе «Un brillant avenir» / Осяйне майбуття Ґаллімар (3)
2009   Жан-Мішель Ґенассія «Le Club des incorrigibles optimistes» / Клуб невиправних оптимістів Альбен Мішель (2)
2010   Матіас Енар «Parle-leur de batailles, de rois et d'éléphants» / Розкажіть їм про битви, королів і слонів Акт Сюд (5)
2011   Кароль Мартінес «Du domaine des Murmures» / Із царства шепотів Ґаллімар (4)
2012   Жоель Діккер «La Vérité sur l'affaire Harry Quebert» / Правда про справу Гаррі Кебера Видавництво Фаллуа Водночас Велика премія Французької академії за роман
2013   Сорж Шаландон «Le Quatrième Mur» / Четверта стіна Ґрассе (6)
2014   Давід Фенкінос «Charlotte» / Шарлотта Ґаллімар (5) Водночас Премія Ренодо
2015   Дельфін де Віган «D'après une histoire vraie» / За правдивою історією Видавництво Жана-Клода Латтеса (1) Водночас Премія Ренодо
2016   Ґаель Фай «Petit Pays» / Маленька країна Ґрассе (7) Водночас prix du roman Fnac
2017   Аліс Зенітер «L'Art de perdre» / Мистецтво втрачати Фламмаріон (2) Водночас prix littéraire du Monde
2018   Давід Діоп «Frère d'âme» / Брат душі Сей (3)
2019   Карін Тюїль «Les Choses humaines» / Людські речі Ґаллімар (6) Водночас prix Interallié
2020   Джаїлі Амаду Амаль «Les Impatientes» / Нетерплячі Видавництво Емманюель Коллас
2021   Клара Дюпон-Моно «S'adapter» / Пристосуватися Видавництво «Сток» Водночас Премія «Феміна»

Посилання ред.