Ґодфред (конунг)
Ґодфред (Ґудфред, Ґоттфрід) або Ґетрік (д/н — 810) — конунг данів в Ютландії, Фюні, Лолланді й можливо в південній Зеландії. Ймовірно одним з перших розпочав політику об'єднання земель данів.
| Ґодфред | |
|---|---|
| Godfred | |
 | |
| Народився |
невідомо Данія |
| Помер |
810 Данія |
| Країна |
 Данія |
| Діяльність | суверен |
| Титул | конунг данів |
| Посада | monarch of Denmarkd |
| Термін | 798/800—810 роки |
| Попередник | Сіґфред I |
| Наступник | Геммінґ |
| Рід | Династія Сіґфреда |
| Батько | Сіґфред I |
| Мати | Lif (?)d[1] |
| Діти | Горік I Старий та 4 інших сина |
Життєпис ред.
Син конунга Сіґфреда I. Між 798 та 800 роками після смерті батька очолив данів у південній Ютландії. Його резиденцією було місто Хедебю, яке ймовірно було зведено за наказом цього конунгом на місці (або поруч) стародавнього поселення Слієсторп. З французьких хронік випливає, що Годфред був королем над Ютландією, Вестфоллом (південна Норвегія) і Сконе, тому він, на думку частини дослідників, також керував Зеландією і Фюном.[2] Втім це малоймовірно, напевне, Ґодфред був доволі могутнім конунгом (напевне міг контролювати Фюн) і найбільш відомим для хроністів. Тому вони приписали йому владу над землями, відомими на північ. Більш імовірно, що Ґодфред збирав данину з вказаних земель або мав союзні стосунки з їх конунгами, які визнавали Ґодфреда верховним конунгом, але зберігали самостійність.
Спочатку підтримував саксів у боротьбі з франками. В «Анналах королівства франків» згадується військова діяльність Ґодфреда проти Франкської імперії. У 804 році він збирає в Хедебю військо і флот для захисту від наступу ободритів, союзників Франкської імперії, які після поразки саксів 798 року просунулися до річки Айдер, створивши загрозу володінням данів. Годфред зустрів війська імператора Карла Івеликого південніше Ельби. Противники вели переговори, результат яких невідомий, але, скоріш за все, пряме зіткнення між ними було попереджено.
Згідно «Саги про Скельдунґів» 803 року завоював Зеландію, поваливши конунга Грьоріка II. Згодом зумів встановити владу над усією Ютландією, причиною чого була міграція конунга Гальфдана до Франкської імперії. Проте влада Ґодфреда обмежувалася збиранням данини та усуненням могутніх конунгів і гевдінґів (вождів).
808 року напав на ободритів, знищивши місто Рерік — торговельного конкурента Хедебю, переселивши з нього ремісників і купців до Хедебю. Було повішено місцево князя Годлава, брата Дражко, верховного князя Ободритського союзу. Водночас місцеві ободрити повинні були сплачувати данину Ґодфреду. Невдовзі після цього походу він побудував укріплення на кордоні з саксами по північному березі річки Айдер. На думку дослідників, це належить до тієї частини Даневирке, яка з'єднала його з побудованими також при Ґодфреді укріпленнями Хедебю. Ймовірно захист потрібен був від нападів ободритів. У 809 році перемовини стосовно цього між Ґодфредом та представниками імператора не дали результатів.
У 810 році на чолі 200 «довгих кораблів» здійснив похід проти графства Фризія. З великим флотом він пройшов узбережжям і повернувся до Хедебю, отримавши викуп у 100 лібрів срібла. Стурбований Карл Великий зібрав флот для походу проти Ґодфреда, але потреба в ньому відпала — того було вбито одним зі своїх дружинників. Владу перейняв його небіж Геммінґ.
Примітки ред.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ P.A. Munch (1941), Det norske Folks Historie Oslo: Instituttet for Historisk Forskning, Bd. II, p. 33 ; Henrik Schück (1895), «De senaste undersökningarna rörande ynglingasagan», Historisk Tidskrift 15, p. 76 ; Erik Kroman (1976), Det danske rige i den aeldre Vikingetid. Copenhagen: Rosenkilde og Bagger, p. 131, 156-7.
Джерела ред.
- Erich Hoffmann (1976), Königserhebung und Thronfolgesordnung in Dänemark bis zum Ausgang des Mittelalters. Berlin & New York.
- Stig Jørgensen (1987), Danmarks kongemagt og dens fødsel. Århus.
- Poul Skaaning: Vikingestormen. Togter mod Vesteuropa 793—937; Viborg 2006; ISBN 87-7739-857-2