Відкрити головне меню

Ґейш (Giejsz, Geisz, Gieysz) –  шляхетський герб руського походження.

Ґейш
POL COA Giejsz.svg
Деталі

Зміст

Опис гербаРедагувати

Опис згідно з класичними правилами блазонування:

У розтятому щиті в першому червоному полі чорне орлине крило ліворуч, у другому срібному золотий лицарський хрест без рамена праворуч.

Клейнод: три пера страуса.

Намет червоний, підбитий сріблом.

Таку версію розміщує у своїх гербовниках Тадейш Гайль, ґрунтуючись, зокрема, на працях Островського[1].

Каспер Несецький передає обидва поля червоним кольором[2].

Найбільш ранні згадкиРедагувати

Каспер Несецький в Гербовнику Польському пише [3]:

Tym herbem pieczętują się te domy, które od Godygolda Grzegorza, starosty Podolskiego, swoje procedencya mają, posłował on imieniem Jagiełła Króla na koncylium Konstancyenskie 1416.; bo się i podziś dzień z Godygold piszą. Małachowski w Zbiorze nazwisk Szlacheckich pisze iż herb ten od Kazimierza Sprawiedliwego roku 1180 Gieyszowi nadany.
З цим гербом вживали печатки роди, які, від Годголда Гжегожа, стародавнього Подольського, мають власну процедуру, він надіслав ім'я короля Ягайлу на конгрес Констанці 1416 року; тому що я повинен написати день з Ґодигольдом. Малаховський у збірці прізвищ Шлачецьких пише, що цей герб від Казиміра Простого 1180 року було надано Ґієзу.

РодиРедагувати

Найбільш повний список власників герба створив Тадеуш Гайль в Herbarzu polskim od średniowiecza do XX wieku. Від 2007 року список містить 37 позицій. Він був трохи розширений за рахунок електронної пошукової системи (див. нижче)[4]:

Aleszewicz, Budrewicz, Drogiejko, Dziad, Dzid, Dzida, Dziel, Eliaszewicz, Fladrzyński, Fledrzyński, Gedygold, Gejsztoft, Gibasiewicz, Gibaszewicz, Giedygołd, Giejsz, Giejsztowt, Gierulski, Giesztowt, Gieysz, Herulski, Iliaszewicz, Iliszewicz, Iljaszewicz, Lenartowicz, Narwojn, Narwoyn, Norwojń, Orwid, Orwidowicz, Orwiel, Orwit, Orwitowicz, Szurowski, Tyc, Tyt, Tytow.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Juliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. T. 2. Warszawa: Główny skład księgarnia antykwarska B. Bolcewicza, 1897, s. 88.
  2. Kasper Niesiecki: Herbarz polski. T. 4. Lipsk: Breitkopf i Heartel, 1841, s. 116.
  3. Kasper Niesiecki: Herbarz polski. T. 4. Lipsk: Breitkopf i Heartel, 1841, s. 116.
  4. Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 406-539. ISBN 978-83-60597-10-1.