Ярославська школа зодчества
Ярославська (або верхньоволзька) школа зодчества — архітектурна школа XVII століття в Ярославлі. Одна з найвідоміших та найхарактерніших архітектурних шкіл Московського царства. В XIX столітті, разом з узороччям та іншими стилями російської допетровської архітектури є одним з джерел псевдоросійського стилю.
Історія
ред.Першим храмом Ярославля, збудованим в XVI столітті, був собор Спаса Преображення в Спасо-Преображенському монастирі, збудований імовірно італійцем в 1505–1515 роках. Загалом кам'яне будівництво тоді в Ярославлі мало епізодичний характер, проте після закінчення Смутного часу кам'яне будівництво тут відновилося найраніше — перебудовано Входоєрусалимську церкву Спасо-Преображенського монастиря (1617 рік), відновлюється будівництво Толзького монастиря, а також коштом купця Надії Свєтєшникова в 1620-1622 роках збудовано церкву Миколи Чудотворця (Надєїна). Саме остання вважається першою пам'яткою ярославської архітектурної школи.
Загалом у XVII столітті ярославське зодчество демонструє протилежну до характерної для московського зодчества тенденцію - якщо московські храми доби узороччя аж до 1670-х зменшувалися в розмірах (в першу чергу поздовжніх зі зростанням прибудованої трапезної), то ярославські храми навпаки збільшувалися в розмірах, в першу чергу теж поздовжніх завдяки зсуву підкупольних стовпів до вівтаря (церква Іоанна Предтечі в Толчкові мала розміри власне храму 21 м на 24 м). Загалом до кінця століття було збудовано 44 кам'яні храми ярославської архітектури[1].
В 1680–1690-х традиційна конструкція чотиристовпного храму змінилася невеликими безстовпними храмами з прибудованою трапезною, запозиченими ймовірно з московського узороччя, хоча окремі великі храми продовжували будуватися аж до 1710-х. В подальшому архітектура храму розвивалась по інерції, аж доки в середині XVIII століття ярославська школа була витіснена аннинським та єлизаветинським бароко.
В XIX та XX столітті ярославське зодчество вплинуло на формування псевдоросійського стилю.
Характеристика церковних споруд
ред.Чотиристовпні храми
ред.Шестистовпні храми
ред.Шестистовпних храмів ярославського стилю було збудовано лише два: нині зруйнований Успенський собор в Ярославлі та збудована за його подобою церква Різдва Богородиці Великосільського комплексу в селі Велике Ярославської області. За характеристиками схожі на чотиристовпні холодні храми.
Безстовпні храми
ред.Безстовпні храми спочатку будувалися як трапезні коло холодних храмів, проте починаючи з 1680-х вони витісняють чотиристовпні холодні храми (імовірно, під впливом узороччя), і будувалися до середини XVIII століття. Були ліпше освітленими, ніж чотиристовпні храми, мали одну баню зі світловим барабаном або п'ять глухих.
Дзвіниці
ред.Впродовж всього XVII століття для ярославської архітектури були характерні традиційні для тодішньої російської архітектури шатрові дзвіниці, проте наприкінці століття набули поширення незвичні багатоярусні дзвіниці[2]. Одна з таких дзвіниць збудована 1690 року в складі комплексу церкви Іоанна Предтечі в Толчкові.
Цивільні споруди та фортифікації
ред.Окрім храмового будівництва також було поширене будівництво цивільних споруд. З них найбільше до сьогоднішнього дня збереглся палати митрополита та дім Іванова на вулиці Чайковського, 4.
До нашого часу з фортифікацій ярославської школи більш-менш збереглися лише мури Спаського монастиря. З фортифікацій власне Ярославля збереглися перебудованими лише дві (Власьєвська та Волзька) вежі.
За межами Ярославля
ред.Храми будувалися в районі верхньої течії Волги (від Костроми до Углича, звідси в назві "верхньоволзька"). Найвизначніші пам'ятки збереглися в Тутаєві (серед них Воскресенський собор) та Угличі.
За межами Ярославської області храми будувалися в Костромі.
Список архітектурних споруд
ред.| Об'єкти, що не збереглись у первісному вигляді або дійшли у зруйнованому стані | |
| Об'єкти, що повністю втрачені |
Чотиристовпні храми
ред.
.jpg)
Шестистовпні храми
ред.| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Успенський собор | Ярославль, Ярославська область | 1659 | Зруйнований в 1937 році[5]. | 
|
| Церква Різдва Богородиці Великосільського комплексу | Велике, Ярославська область | 1709-1712 | 
|
Безстовпні храми
ред.| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Церква Богоявлення | Ярославль, Ярославська область | 1684–1693 | 
| |
| Церква Благовіщення | Ярославль, Ярославська область | 1688–1702 | _%D0%B2_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5.jpg)
| |
| Церква Миколи Рубленого | Ярославль, Ярославська область | 1695 | 
|
Дзвіниці
ред.Окремо стоячі дзвіниці
| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Дзвіниця церкви Різдва Христового | Ярославль, Ярославська область | сер. XVII століття | Цікава тришатрова дзвіниця.[2] | |
| Дзвіниця Успенського собору | Ярославль, Ярославська область | сер. XVII століття | Була шатровою. Знищена 1870 року, під час будівництва багатоярусної дзвіниці[5]. | |
| Дзвіниця церкви Іоана Златоуста в Коровниках | Ярославль, Ярославська область | 1680-ті | [2] | |
| Дзвіниця церкви Іоанна Предтечі в Толчкові | Ярославль, Ярославська область | 1690 | [2] | 
|
| Дзвіниця церкви Архангела Михаїла | Ярославль, Ярославська область | кін. XVII століття | [2] | |
| Дзвіниця Великосільського комплексу | Велике, Ярославська область | 1758–1761 | Побудована на місці старої, яка зруйнувалася через помилки у будівництві. | 
|
Цивільні споруди
ред.| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Палати митрополита | Ярославль, Ярославська область | кінець 1680-тих - початок 1690-тих | 
| |
| Дім Іванова | Ярославль, Ярославська область | друга половина XVII століття | .JPG)
| |
| Північно-східний корпус келій Спаського монастиря | Ярославль, Ярославська область | 1670–1690-ті | ||
| Дім Коритова | Ярославль, Ярославська область | XVII століття | 
| |
| Дім Петеревського | Ярославль, Ярославська область | кінець XVII століття - початок XVIII століття |
Фортифікаційні споруди
ред.| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Мури Спаського монастиря | Ярославль, Ярославська область | 1620–1630-ті | Перебудовані в XIX столітті | 
|
| Міські мури | Ярославль, Ярославська область | 1658–1659 | Збереглися лише 2 вежі в перебудованому вигляді | 
|
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Архитектурные формы "холодных" храмов "ярославской школы" (С. С. Попадюк), (1983, Памятки русской архитектуры и монументального искусства. Стиль, атрибуции, датировки) [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Колокольни города Ярославля. Zvon.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 2019-02-19 (рос.).
- ↑ Церковь Воздвижения Честного Креста Господня Воздвиженского прихода. Храмы России. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 2019-02-18 (рос.).
- ↑ а б Церковь Петра и Павла на Волжском берегу. Ярославский край. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 2019-02-18 (рос.).
- ↑ а б Успенский кафедральный собор в Ярославле: история, фотографии, богослужения. Путешествия с Марией Анашиной. 11 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 2019-02-19 (рос.).
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |