Яровина
- Яровина — весняна сівба зернових та зернобобових культур (здебільшого вівса, гречки, гороха, меншою мірою пшениці та ячменю, зрідка жита) з розрахунком, що протягом весни й літа вони виростуть та дозріють[1]. Початок сівби у Лісостепу припадв звичайно на Теплого Олесія (17 березня за старим стилем), у південних районнах він відбувався дещо раніше на Поліссі - на тиждень чи два пізніше. У Карпатах починали сіяти, як правило, після Благовіщення (25 березня).
Спочатку сіяли овес та ячмінь. Вважалося, що ці культури особливо чутливі до ґрунтової вологи і стійкі до низьких температур. «Кидай мене в грязь, то будеш князь; Топчи мене в болото, то буду як золото», — казали про них[1]. Згодом сіяли пшеницю, горох, ярове жито. Картоплю, наприклад, на Чернігівщині і починали саджати, коли яблуні й груші зацвітуть. Потім, дочекавшись вильоту хрущів, сіяли просо. Льон сіяли переважно об Олені (21 травня за старим стилем).
- Яровина — поле, засіяне з весни.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Сіяння // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1753. — 1000 екз.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |