Ян Стюарт Дональдсон (англ. Ian Stuart Donaldson; нар. 11 серпня 1957, Полтон-ле-Файлд, Ланкашир, Велика Британія — пом. 24 вересня 1993, Дербішир, Велика Британія) — британський музикант і відомий прихильник неонацизму. Засновник рок-групи «Skrewdriver», що вплинула на виникнення руху НС-скінхедів, а також міжнародного неонацистського руху Blood & Honour.

Ян Стюарт Дональдсон
англ. Ian Stuart Donaldson
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження11 серпня 1957(1957-08-11)[1]
Місце народженняПолтон-ле-Файлд, Ланкашир, Англія, Велика Британія
Дата смерті24 вересня 1993(1993-09-24)[1] (36 років)
Місце смертіДербішир, Англія, Велика Британія
Причина смертіавтомобільна аварія
Роки активності19761993
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Національністьанглієць
Професіїспівак, гітарист
ОсвітаBaines Schoold
Інструментигітара і вокал[d]
Жанрирок-музика
ЛейблиChiswick Records

Біографія

ред.

Ян Стюарт Дональдсон народився 11 серпня 1957 року в місті Поултон-ле-Файлд, графство Ланкашир. Ян Стюарт виріс в Блекпулі, де у 1976 році сформував гурт «Skrewdriver» під враженням від виступу «Sex Pistols» у Манчестері. Спочатку гурт грав панк-музику, але поступово переспрямувався на НС-скінхедську тематику.

Вже 1979 року гурт розпався, проте 1982 року Ян Стюарт сформував його наново, користуючись зв'язками з діячами «Національного Фронту». У 1987 році Ян Стюарт сформував навколо себе неонацистське об'єднання Blood & Honour за сприяння свого близького друга, НС-скінхеду Нікі Крейну. Крім того, Стюарт був лідером музичних гуртів «Klansmen» і «White Diamond».

Вже 1992 року Стюарт був одним з організаторів концерту в Лондоні, під час якого відбулися сутички з протестуючими лівими активістами. 1993 року Ян Стюарт записав свого останнього альбому «Hail Victory» («Хай живе перемога»), що вийшов уже після його смерті. Його останній концерт відбувся в Німеччині в липні 1993 року.

23 вересня 1993 року Дональдсон і його друг потрапили в автокатастрофу в Дербіширі. Дональдсон помер наступного дня від отриманих травм. Деякі його друзі вважали, що аварія була підготовлена британською спецслужбою МІ6 та Special Branch, котрі нібито інфільтрували Blood & Honour. Доказів цього не знайдено. Відомо, однак, що Ян Стюарт за кілька місяців до своєї смерті сказав колегам, що за ним уже певний час стежать, і роздратування «блюстителів» закону збільшилося тому, що він почав захоплюватися місцевою політикою, планує взяти участь у місцевих виборах тощо.

Анархо-панк-група MDC зробила зі смерті Стюарта жарт, записавши трек Nazis Shouldn't Drive («Нацисти не повинні керувати»).

Новину щодо аварії і смерті Стюарта повідомили MTV News.

Цікаві факти

ред.
  • Ян Стюарт Дональдсон довгий час (кінець 1990-х — початок 2000-х років) був символом NSWP-сцени і «іконою стилю» для руху скінхедів на пострадянському просторі.

Дискографія

ред.

Ian Stuart & Rough Justice

ред.
  • Justice For The Cottbus Six (1992) (Rock-O-Rama)

Ian Stuart & Stigger

ред.
  • Patriotic Ballads (1991) (Rock-O-Rama)
  • Patriotic Ballads II — Our Time Will Come (1992) (Rock-O-Rama)

Skrewdriver

ред.

Solo Albums

ред.
  • No Turning Back (1989) (Rock-O-Rama)
  • Slay The Beast (1990) (Rock-O-Rama)
  • Patriot (1991) (Rock-O-Rama)

The Klansmen

ред.
  • Rebel with a Cause (1989) (Klan Records)
  • Rock 'n' Roll Patriots (1989) (Rock-O-Rama)
  • Fetch the Rope (1991) (Klan Records)

White Diamond

ред.
  • The Reaper (1991) (Rock-O-Rama)
  • The Power & The Glory (1992) (Glory Discs)

Примітки

ред.
  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. BBC — Radio 1 — Keeping It Peel — 19_10_1977 Skrewdriver. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 10 травня 2013.

Бібліографія

ред.
  • White Noise: Inside the International Nazi Skinhead Scene, edited by Nick Lowles and Steve Silver (ISBN 0-9522038-3-9)
  • Ian Stuart — His message across to you. Everlasting songs. Excalibur Services, Antwerp 1995.
  • Diamond in the Dust — The Ian Stuart Biography. Blood and Honour England, London 2002.
  • Nazi Rock Star — Ian Stuart-Skrewdriver Biography by Paul London (a.k.a. Paul Burnley of No Remorse). Midgård, Gothenburg 2002.

Посилання

ред.