Ян Провост

нідерландський художник

Ян Провост (нід. Provoost, Provost, близько 1465, Монс — січень 1529, Брюгге) — фламандський живописець; представник ранньої нідерландської школи живопису .

Ян Провост
Народження 1465[1][2][…]
Монс, Валлонія, Бельгія
Смерть 1529[1][2][…]
  Брюгге, Фландрія
Країна Південні Нідерланди[d]
Діяльність художник
Твори Triptych with the Virgin and Child (centre panel), St John the Evangelist (inner left wing) and Mary Magdalen (inner right wing)d, Virgin and Child Enthroned, with Saints Jerome and John the Baptist and a Carthusian Monkd і The Virgin and Child in a Landscaped

CMNS: Ян Провост у Вікісховищі
Ян Провост. Скупий і Смерть. Музей Грунінге (Брюгге)

Нарис життєпису та творчостіРедагувати

У зрілі роки працював одночасно у двох майстернях — одна у Брюгге (громадянство з 1494), інша в Антверпені, де близько 1520 року познайомився з Альбрехтом Дюрером (анонімний портрет Дюрера, який зберігається в Національній галереї Лондона, як вважають, належить Провосту). Був одружений із вдовою художника і мініатюриста Симона Марміона, яка після смерті чоловіка одержала чималий спадок.

У картинах Провоста на духовні сюжети відзначають стилістичний вплив Герарда Давіда і Ганса Мемлінга . Єдине полотно, щодо якого авторство Провоста документально засвідчено, — «Страшний суд» (написане для ратуші Брюгге в 1525 році). Ідентифікації інших засновані на непрямих свідченнях і дослідженнях вчених, як, наприклад, «Розп'яття» з церкви в селі Koolkerke. У деяких роботах Провоста присутні алегоричні фігури / предмети і загадкові ребуси, як, наприклад, «Череп у ніші» на звороті диптиха «Несення Хреста». Найбільш представницька колекція картин Провоста знаходиться в Музеї Грунінге (Брюгге).

Вибрані праціРедагувати

ПриміткиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Spronk, Ron. Jan Provoost: Art Historical and Technical Examinations. Thesis / dissertation. 2 vls. Groningen: Rijksuniversiteit, 1993.
  • Bruges and the Renaissance: from Memling to Pourbus. Catalogue of exhibition held in 1998 in Bruges, ed. Maximiliaan PJ Martens. 2 vols. Bruges, 1998.

ПосиланняРедагувати