Яковлєв Роман Миколайович

Роман Миколайович Яковлєв (13 серпня 1976(1976-08-13), Харків) — український та російський волейболіст та тренер, призер Олімпійських ігор, призер чемпіонатів світу та Європи.

Роман Яковлєв
Особисті дані
Дата народження	13 серпня 1976(1976-08-13) (47 років)
Місце народження	Харків, Українська РСР
Зріст	202 см
Вага	102 кг
Атака	344 см
Блок	332 см
Громадянство	Україна→ Росія
Позиція	діагональний нападник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	Ігри (голи)
1992–1994 1994–1995 1995–1999 1999–2000 2000–2004 2004–2005 2005–2008 2008–2009 2009–2011 2011–2012 2012 2013 2013–2014 2014 2015	Локомотив Юракадемія Білогір'я Форлі Модена Воллей Іскра Факел Динамо-Янтарь Динамо (Москва) Динамо (Краснодар) Іскра Динамо (Краснодар) Зеніт-Казань Урал Нова	22 (470) 116 (1980) 76 (1287) 62 (743) 23 (276) 10 (19) 11 (137) 22 (64) 10 (84)
Національна збірна
Роки	Збірна	Ігри (голи)
1998–2003, 2011	Росія	142 (1655+487)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2015–2017 2018–т. ч. 2019–т. ч. 2020–2021 2022–т. ч.	Динамо (Москва) Факел Росія Факел Факел	тренер ст. тренер тренер в.о в.о
Звання, нагороди
Звання	Заслужений майстер спорту Росії
Нагороди	Орден Дружби
Спортивні медалі
Представник  Росія
Волейбол
Олімпійські ігри
Срібло	Сідней 2000
Чемпіонат світу
Срібло	Буенос-Айрес 2002
Чемпіонат Європи
Срібло	Відень 1999
Бронза	Острава 2001
Бронза	Берлін 2003
Кубок світу
Золото	Японія 1999
Золото	Японія 2011
Світова ліга
Золото	Белу-Оризонті 2002
Срібло	Мілан 1998
Срібло	Роттердам 2000
Бронза	Катовіце 2001
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Почав займатися волейболом у дев'ять років у харківській спортивній школі, тренуючись під керівництвом Коренко Любові Михайлівни. У 1992 році почав виступати за харківський клуб «Локомотив» та поступив у Харківську юридичну академію. У 1994 році став чемпіоном України, а у 1995 році, виступаючи за фарм-клуб «Юракадемія», став переможцем першої ліги.

Через конфлікт з головним тренером «Юракадемії», перейшов до складу російського клубу «Білогір'я», отримав російське громадянство та перевівся на юридичний факультет Бєлгородського державного університету. У складі нового клубу двічі став чемпіоном Росії (1997 та 1998 роки). 15 травня 1998 року провів свій перший матч за національну збірну Росії. Це був матч проти збірної Польщі у рамках Світової ліги. У підсумку збірна Росії виграла срібні медалі, а Яковлєв став найкращим нападником «Фіналу чотирьох». У листопаді 1998 року увійшов до складу збірної на чемпіонат світу.

У наступному сезоні Яковлєв став найрезультативнішим гравцем чемпіонату Росії. Розіграш Світової ліги гравець провів невдало, втративши місце у збірній. Перед чемпіонатом Європи гравець не входив до складу національної команди, але тренери змінили рішення, включивши його в остаточну заявку. На самих змаганнях у Відні поступово відвоював місце в основному складі в Олександра Герасимова, а збірна Росії виграла срібні медалі. Кубок світу, який відбувся в кінці року в Японії став одним із найкращих турнірів для спортсмена. У середньому він набирав 20 очкі за матч, а у фіналі проти Японії — 30. Росія стала чемпіоном, а Яковлєва було визнано найкращим нападником та найціннішим гравцем турніру.

Восени 1999 року перейшов до складу аутсайдера чемпіонату Італії, клубу «Форлі». Яковлєв був ключовим гравцем клубу, ставши найрезультативнішим гравцем чемпіонату, а газета «La Gazzetta dello Sport» визнала його найкращим гравцем сезону. У 2000 році виграв срібну медаль Олімпійських ігор у Сіднеї. На цих змаганняях він встановив рекорд Росії швидкості подачі (125 км/год).

Восени 2000 року почав виступи за іменитий італійський клуб «Модена Воллей», за який вже грав російський клуб Олексій Казаков. Разом із ним та гравцев «Парми» Сергієм Тетюхіним потрапив у автокатастрофу після якої відновлювався три місяці.

У наступному сезоні став чемпіоном Італії, а також встановив рекорд результативності у сезоні, набравши в одному поєдинку 41 очко. Також у складі «Модени» він став фіналістом Ліги чемпіонів та володарем Кубка Європейських конфедерацій.

Продовжував активні виступи за національну збірну. У 2001 та 2003 роках став бронзовим призером чемпіонату Європи, а у 2002 році став переможцем Світової ліги та срібним призером чемпіонату світу.

У 2004 році повернувся у Росію, підписавши контракт із «Іскрою». Через рік став виступати за «Факел», з яким виграв Кубок Європейської конфедерації у 2007 році. У 2008 році почав грати за «Динамо-Янтарь» у Вищій лізі А. Через рік перейшов у московське «Динамо», де став ключовим гравцем. Гравець допоміг новій команді стати бронзовим призером чемпіонату Росії та фіналістом Ліги чемпіонів.

У 2011 році став гравцем та капітаном краснодарського «Динамо», а восени отримав перший з 2003 року виклик у збірну Росії. Разом з нею виграв Кубок світу в Японії.

У 2012 році перейшов у «Іскру», але згодом повернувся на правах оренди у краснодарське «Динамо». З наступного сезону грав за «Зеніт-Казань» та став чемпіоном Росії. Після нетривалого періоду в клубах «Урал» та «Нова» завершив кар'єру.

З 2018 року працює старшим тренером клубу «Факел».

Сім'я

• Син Євгеній (нар. 1996) — хокеїст Канадської хокейної ліги.
• Син Дмитро (нар. 1998) — волейболіст, діагональний болгарського «Нафтохіміка», юніорської та молодіжної збірної Росії.

Титули та досягнення

За збірну

• 2 ! Срібний призер Олімпійських ігор (2000)
• 2 ! Срібний призер чемпіонату світу (2002)
• 2 ! Срібний призер чемпіонату Європи (1999)
• 3 ! Бронзовий призер чемпіонату Європи (2001, 2003)
• 1 ! Володар Кубку світу (1998, 2911)
• 1 ! Перемодець Світової ліги (2002)
• 2 ! Срібний призер Світової ліги (1998, 2000)
• 3 ! Бронзовий призер Світової ліги (2001)

Клубні

• 1 ! Чемпіон України (1): 1993/94
• 1 ! Чемпіон Росії (3): 1996/97, 1997/98, 2013/14
• 2 ! Срібний призер чемпіонату Росії (3): 1995/96, 1998/99, 2010/11
• 3 ! Бронзовий призер чемпіонату Росії (1): 2009/10
• 1 ! Чемпіон Італії (1): 2001/02
• 2 ! Фіналіст Ліги чемпіонів (2): 2002/03, 2009/10
• 3 ! Бронзовий призер Ліги чемпіонів (1): 2010/11
• 1 ! Володар Кубку Європейських конфедерацій (2): 2003/04, 2006/07
• 1 ! Володар Кубку Росії (4): 1995, 1996, 1997, 1998
• 2 ! Фіналіст Кубку Росії (2): 2006, 2010
• 3 ! Бронзовий призер Кубку Росії (3): 2004, 2009, 2013

Особисті

• Найкращий нападник Світової ліги (1998)
• Найкращий нападник Кубку світу (1999)
• Найкращий гравець Кубку світу (1999)
• Найрезультативніший гравець чемпіонату Росії (1998/99)
• Найрезультативніший гравець чемпіонату Італії (1999/00)
• Учасник матчу всіх зірок (2010, 2011, 2012, 2014)

Посилання

• Профіль на сайті European Volleyball Confederation [Архівовано 2 січня 2022 у Wayback Machine.]