Яковенко Олександр Михайлович (полковник)

Олександр Михайлович Яковенко (1908(1908), селище Вознесенськ Актюбинського повіту Тургайської області, тепер село Вознесеновка Мартуцького району Актюбинської області, Республіка Казахстан — ?) — радянський діяч органів державної безпеки, керівник боротьби радянської влади проти УПА на території Волинської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Яковенко Олександр Михайлович
Народження 1908(1908)
селище Вознесенськ Актюбинського повіту Тургайської області, тепер село Вознесеновка Мартуцького району Актюбинської області, Республіка Казахстан
Смерть невідомо
Країна СРСР СРСР
Рід військ НКВС
Партія КПРС
Звання полковник
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Богдана Хмельницького II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора

БіографіяРедагувати

Народився у родині українського селянина-бідняка. У 1921 році закінчив 2-х класне училище у Вознесенську. У червні 1924 — вересні 1927 р. — працював у господарстві батька, а у вересні 1927 — вересні 1929 р. — працював у власному господарстві у селищі Вознесенськ.

У вересні 1929 — липні 1932 р. — комунар, заступник голови, голова правління комуни «Степ» Акбулацького району Казакської АРСР.

Член ВКП(б) з листопада 1930 року.

У липні — вересні 1932 р. — слухач 2-місячних курсів радянського будівництва при ЦВК Казакської АРСР у Алма-Аті. У вересні 1932 — серпні 1935 р. — студент Інституту радянського будівництва при ВЦВК у місті Казані.

У серпні 1935 — квітні 1936 р. — інструктор Президії Центрального виконавчого комітету Казакської АРСР.

У квітні 1936 — серпні 1938 р. — заступник голови, голова Талди-Курганського районного виконавчого комітету Казахської РСР.

У серпні — листопаді 1938 р. — інструктор відділу радянської торгівлі ЦК КП(б) Казахстану. У листопаді 1938 — квітні 1939 р. — заступник завідувача відділу радянської торгівлі ЦК КП(б) Казахстану.

У квітні 1939 — березні 1941 р. — начальник відділу кадрів Народного комісаріату внутрішніх справ Казахської РСР. Одночасно, у травні 1940 — березні 1941 р. — заступник народного комісара внутрішніх справ Казахської РСР з кадрів. У березні — серпні 1941 р. — заступник народного комісара державної безпеки Казахської РСР з кадрів.

У серпні 1941 — грудні 1943 р. — начальник Управління Народного комісаріату внутрішніх справ Казахської РСР по Алма-Атинській області. У грудні 1943 року відкомандирований у розпорядження НКВС Української РСР.

У лютому 1944 — березні 1948 р. — начальник Управління Народного комісаріату-Міністерства внутрішніх справ УРСР по Волинській області.

У березні 1948 — січні 1952 р. — начальник Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР по Одеській області. У січні 1952 року зачислений у діючий резерв МВС і відкомандирований у розпорядження 1-го Головного управління при Раді Міністрів СРСР.

У січні 1952 — 1954 р. — начальник 26-го окремого дивізіону внутрішньої охорони Міністерства державної безпеки-Міністерства внутрішніх справ СРСР (військова частина № 51989). З квітня 1954 року переведений у кадровий резерв Радянської армії.

Спогади та твориРедагувати

  • Яковенко О. Останні постріли. Розповідь колишнього чекіста // Радянська Волинь, 1975. — 16,19,21,22,23,25,26,30 травня, 1 червня, 4,5,7,10,11,12 жовтня.
  • Яковенко О. Бандити, які не покаються, будуть знищені / Олександр Яковенко // Радянська Волинь (Луцьк). — 1945 — 13 липня.

ЗванняРедагувати

  • старший лейтенант державної безпеки (17.05.1939)
  • капітан державної безпеки (29.05.1940)
  • підполковник державної безпеки (11.02.1943)
  • полковник державної безпеки (3.05.1944)

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941—1954: справочник — Москва, 2010