Ядерна аварія

Ядерна аварія (англ. nuclear accident) — аварія, пов'язана з пошкодженням тепловиділяючих елементів (ТВЕЛ), яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, яка викликана ядерно-фізичними процесами внаслідок:

• порушення контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні;
• утворення критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання ТВЕЛів;
• порушення тепловідведення від ТВЕЛів.;

Українське законодавство також надає більш широке визначення. Ядерна аварія — аварія, пов'язана з виходом іонізуючого випромінювання за встановлені межі безпечної експлуатації внаслідок виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу та викликана пошкодженням обладнання з ядерними матеріалами (готової продукції) і/або ядерно-фізичними процесами внаслідок утворення критичної маси під час виготовлення ядерного палива, транспортування і зберігання ядерних матеріалів та готової продукції.

Ядерну аварію класифікують за рівнем не менш, ніж 4 за класифікацією Міжнародної шкали ядерних подій.

Ядерна аварія є одним з видів радіаційної аварії.

Приклади ядерних аварій

В сучасній історії є приклади ядерних аварій, зокрема:

• Аварія на АЕС Чолк-Рівер (Chalk River), Канада, 12.12.1952;
• Аварія реактора EBR-1, Айдахо, США, 29.11.1955;
• Аварія у Віндскейлі (Windscale), Велика Британія, 10.10.1957;
• Аварія на АЕС «Сен Лоран" (Saint-Laurent), Франція, 17.10.1969;
• Аварія на АЕС Трі-Майл-Айленд (Three Mile Island), Пенсильванія, США, 28.03.1979;
• Аварія на Чорнобильській АЕС, СРСР, 26.04.1986;
• Авария в Токаймура (Tokaimura), Японія, 30.09.1999;
• Аварія на Фукусімській АЕС (Fukushima), Японія, 11.03.2011;
• Аварія на підводному човні К 27, СРСР, 17.10.1969тощо.

В атомній промисловості світу відбулися не менш 22 ядерних аварій з виникненням ланцюгової реакції, що само підтримувалася, в результаті яких мали місце 9 смертельних випадків. Авторитетний аналіз констатує:

• Жодна з аварій не призвела до значних (масштабних) радіаційних наслідків ані для людей, ані для екології за межами території ядерної установки. Це підтверджує твердження, що наслідки аварії для персоналу і екології території аварії за критичністю подібні хімічним вибухам, тобто це проблема безпеки окремих робітників.
• Жодну з аварій неможливо приписати виключно відмовам обладнання.
• Жодну з аварій неможливо пояснити помилковими розрахунками, що було проведено аналітиками – фахівцями з критичності.
• Багато з аварій відбулося під час нестандартних операцій. Однак, число аварій є малим, щоб надавати однозначні висновки.
• Адміністративні фактори, а не масштаби аварії, як правило, визначали тривалість часу після аварії, протягом якого установка не працювала.
• Не спостерігалося жодних нових фізичних явищ. Всі аварії можуть бути пояснені на основі наявних в сучасності знань.
• Ряд констатацій – відносно причин аварій, фізичних явищ, що спостерігалися – дійсний для всіх випадків аварій.

В основі деяких ядерних аварій були суттєві порушення правил техніки безпеки і чинних інструкцій.

Див. також

• Радіаційна аварія
• Аварія на Першій Фукусімській АЕС
• Аварія на АЕС Трі-Майл-Айленд
• Міжнародна шкала ядерних подій
• Тепловидільний елемент
• Ядерний реактор
• Дискусія про атомну енергію

Посилання

• Ю. М. Крупка. Ядерна аварія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Большов Л.А., Арутюнян Р.В., Линге И.И., Абалкина И.Л. Ядерные аварии: последствия для человека, общества и энергетики // Радиационная гигиена. – 2016. – Т. 9, № 3. – С. 43–52.
• Иойрыш, А. И., Фатьянов, А. А. Международное право и атомная энергия / А.И. Иойрыш, А.А. Фатьянов // Пространство и Время. — 2014. — № 3(17). — С. 231—240.
• Офіційний сайт Всесвітньої ядерної асоціації
• сайт МАГАТЕ