Шумейко Микола Миколайович
Мико́ла Микола́йович Шуме́йко (15 червня 1984 — 29 серпня 2014) — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Шумейко Микола Миколайович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 15 червня 1984 Куйбишеве | |
| Смерть | 29 серпня 2014 (30 років) Новокатеринівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис
ред.Народився 1984 року в смт Куйбишеве (Запорізька область). Батьки розлучилися, коли Микола ще був маленьким, за рішенням суду проживав із батьком. Закінчив куйбишевську ЗОШ (нині ЗОШ «Інтелект»), ПТУ № 56, протягом 2002—2004 років пройшов строкову службу у прикордонних військах. Після демобілізації працював будівельником.
19 березня 2014-го мобілізований, водій Куйбишевсько-Розівського ОРВК, згодом — гранатометник-заряджаючий, 93-тя механізована бригада.
Загинув під час прориву з «Іловайського котла»[1]. Востаннє виходив на зв'язок 28 серпня. Колона потрапила під обстріл під час відходу з села Червоносільське в напрямку села Новокатеринівка (Старобешівський район).
2 вересня 2014 року тіло Шумейка разом з тілами 87 інших загиблих у т. зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя, як невпізнаний Герой. У лютому 2015 року ідентифікований серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв.
1 березня 2015 року воїна перепоховали всім селищем у рідній землі.
Залишились батьки Микола Іванович й Любов Федорівна, та дві сестри — Олена й Лілія.
Нагороди та вшанування
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 25 листопада 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- Почесний громадянин селища Куйбишевого (посмертно)[3]
- На будівлях Більмацького професійного ліцею та Більмацької ЗОШ встановлено меморіальні дошки[4]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 37
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
- орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (2017; посмертно)
- в Кам'янці існує вулиця Миколи Шумейка.[6]
Примітки
ред.- ↑ Микола Шумейко поліг під Іловайськом. zp-pravda.info (укр.). 19 серпня 2021. Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Захисник рідної землі. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Ми не забули про їх подвиг!. bilotg.gov.ua (ua) . Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- ↑ Вулиця Миколи Шумейка
Джерела
ред.- Шумейко Микола Миколайович. memorybook.org.ua. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- Солдат Микола Шумейко [недоступне посилання — копія]
- Запорізька обласна бібліотека
- Захисник рідної землі
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |