Шульга Максим Іванович
Максим Іванович Шульга (7 жовтня 1993 — 14 червня 2022) — український офіцер, майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня, та Ордена за мужність III ступеня (посмертно).
| Максим Іванович Шульга | |||
|---|---|---|---|
 Майор | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
7 жовтня 1993 Новгород-Сіверський | ||
| Смерть |
14 червня 2022 (28 років) Добропілля | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Псевдо | Марлін | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2008-2022 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Морська піхота | ||
| Формування |
%2B.png){kind=small} 32-й полк | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис ред.
Максим Шульга народився 7 жовтня 1993 року у Новгороді-Сіверському. У 2008 році вступив у Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, після якого у 2010 року служив у Національний техничний університет Харківський політехничний інст де був наймолодшим курсантом. Двічі приймав участь у Міжнародному конкурсі української мови імені Петра Яцика, де у 2011 році отримав третє місце, а у 2012 - за перше. Максим закінчив університет з червоним дипломом і золотою медаллю[1]. З 2015 року приймав участь у Війні на сході України[2]. З початком повномасштабного вторгнення Шульга продовжив участь у складі 32-го реактивного артилерійського полку на посаді начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Завдяки вмілому управлінню командира полку полковника Володимира Могильного й майора Шульги у перші дні війни, полк вийшов з оперативного оточення практично без втрат[3]. Увечері 14 червня 2022-го загинув під час масованого ракетного обстрілу[4].
19 червня 2022 року в місті Новгород-Сіверський відбулося прощання та поховання. Похованно Максима Шульгу на центральному міському кладовищі по вул. Івана Богуна[2].
9 травня 2023 року рішенням Новгород-Сіверської міської ради вулицю Суворова було перейменовано на честь Максима Шульги[5].
Сім'я ред.
Без Максима лишились батьки та дружина[4].
Нагороди та вшанування ред.
Був нагороджений грамотами, відзнакою командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність», нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня, медалями «10 років сумлінної служби», «Захисник України», орденом «За захист Батьківщини», годинником від Міністрства оборони України[1].
- указом Президента України №284/2022 від 28 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[6].
- указом Президента України №647/2022 від 28 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
Примітки ред.
- ↑ а б У батьків захисника Максима Шульги кожен день починається і закінчується біля могили єдиного сина. m.gorod.cn.ua. Процитовано 6 лютого 2024.
- ↑ а б Чернігівщина попрощалася із Захисником Максимом Шульгою – Чернігів.City. Чернігів.City (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Командир роти РЕБ Голтвянський: Путін хай як старається, уже Одесу взяти не зможе. Shahed і ракети поки турбують, але із часом вдасться вирішити й це питання. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ а б Чернігівщина втратила ще одного Захисника. Головний сайт Ніжина, де ви знайдете всю інформацію про новини, події та історію міста (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Вархол, Віра (10 травня 2023). У Новгороді-Сіверському перейменували дві вулиці на честь загиблих бійців Максима Шульги та Владислава Шинкаренка. Суспільне Новини.
- ↑ Указ Президента України від 28 квітня 2022 року року № 284/2022 від від «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 13 вересня 2022 року року № 647/2022 від від «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |