Шульбінська ГЕС

(Перенаправлено з Шульбінська гребля)

Шульбінська гідроелектростанція — ГЕС на річці Іртиш, поблизу сел. Шульбінськ, Східноказахстанська область, Казахстан. Входить до Іртишського каскаду ГЕС.

Шульбінська ГЕС
50°24′00″ пн. ш. 81°04′14″ сх. д. / 50.40000000002777369445539080° пн. ш. 81.07083333002778147° сх. д. / 50.40000000002777369445539080; 81.07083333002778147Координати: 50°24′00″ пн. ш. 81°04′14″ сх. д. / 50.40000000002777369445539080° пн. ш. 81.07083333002778147° сх. д. / 50.40000000002777369445539080; 81.07083333002778147
КраїнаКазахстан Казахстан
АдмінодиницяСхідноказахстанська область
Стандіюча
РічкаІртиш
КаскадІртишський
Початок будівництва1976
Основні характеристики
Установлена потужність702  МВт
Середнє річне виробництво1,66  млн кВт·год
Тип ГЕСгреблева
Розрахований напір40  м
Характеристики обладнання
Тип турбінповоротно-лопатеві
Кількість та марка турбін6хПЛ50-В-850
Кількість та марка гідрогенераторів6хСВ-1636/200-80 УХЛ
Потужність гідроагрегатів6х117  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна водоскидна
Шлюзє
ЛЕП220
ВласникAES Corporation
Шульбінська ГЕС. Карта розташування: Казахстан
Шульбінська ГЕС
Шульбінська ГЕС
Мапа
Мапа

Загальні відомості

ред.

ГЕС побудована за греблевим типом. Склад споруд ГЕС:

  • правобережна земляна (гравійно-піщаний ґрунт) гребля з протифільтраційним елементом;
  • лівобережна дамба довжиною 440 м;
  • будівля ГЕС, поєднана з глибинними водоскидами;
  • однокамерний однонитковий судноплавний шлюз з підвідними каналами;
  • ВРП 220 кВ.

Потужність ГЕС — 702 МВт, середньорічне вироблення 1,66 млрд кВт · год[1]. У будівлі ГЕС встановлено 6 гідроагрегатів з поворотно-лопатевими турбінами ПЛ50-В-850, що працюють при напорі 40 м (діаметр робочого колеса 8,5 м), і генераторами СВ-1636/200-80 УХЛ потужністю по 117 МВт. Виробник гідротурбін — харківський завод «Турбоатом», генераторів — санкт-петербурзьке підприємство «Електросила». Напірні споруди ГЕС утворюють велике Шульбінське водосховище сезонного регулювання. ГЕС здійснює покриття пікових навантажень в енергосистемі Казахстану.

Історія будівництва та експлуатації

ред.

Будівництво гідроелектростанції було розпочато в 1976 році, пуск першого гідроагрегату відбувся 23 грудня 1987 року, останній гідроагрегат пущений 19 грудня 1994. До теперішнього часу, будівництво ГЕС не завершено. З 1997 року ГЕС знаходиться в концесії компанії AES строком на 20 років. При отриманні ГЕС у концесію, компанія зобов'язалася здійснити добудову ГЕС, зокрема, введення в експлуатацію судноплавного шлюзу, проте не виконала своїх зобов'язань. Судноплавний шлюз було повернуто державі в 2003 році і добудований за рахунок бюджетних коштів[2]. Церемонія відкриття шлюзового каналу відбулася 12 жовтня 2004[3] , введення шлюзу в промислову експлуатацію відбулося навесні 2005 року. До теперішнього часу не вирішено питання з добудовою другої черги ГЕС і підвищенням позначки водосховища до проектних значень, що дозволить збільшити потужність і вироблення ГЕС (зокрема, корисний об'єм водосховища при цьому збільшиться з 1,8 до 7,1 км³)[4].

Нижче Шульбінська ГЕС планується будівництво її контррегулятора — Булацької ГЕС, що дозволить ефективніше використовувати можливості ГЕС.

Примітки

ред.
  1. AES — Группа компаний в Казахстане — AES Шульбинская ГЭС. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2013.
  2. Сколько стоит казахстанская электроэнергия инвестору? — Номад, Казахстан. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  3. http://www.gazeta.kz/art.asp?aid=51192[недоступне посилання з вересня 2019]
  4. Иртышу грозит обмеление, 2 февраля 1999 года. Архів оригіналу за 12 липня 2007. Процитовано 23 жовтня 2013.