Шугнанці (самоназва: хугні, хунуні) — один з памірських народів.

шугнанци
Кількість90 — 115 тис.
АреалТаджикистан Таджикистан:

75-90 тис. чол
Афганістан Афганістан:

25 тис. чол
Близькі до:Памірці
Мовашугнанська мова
РелігіяІслам (ісмаіліти)

Територія проживання

ред.

Таджикистан (Гірсько-Бадахшанська автономна область) та північ Афганістану (афганський Бадахшан).

На території Таджикистану шугнанці компактно проживають в Шугнанському та Рошткалінському районах, а також у місті Хорог — столиці Гірського Бадахшану. За переписом 1989 р. в республіці було 64 800 шугнанців[1]. Сьогодні їх чисельність досягає 90 — 115 тис. осіб[2]

В Афганістані шугнанці займають протилежний (від Хорога) лівий берег річки П'яндж (райони Шугнано (не плутати з Шугнанським районом в ГБАО Таджикистану), Ішкашим (не плутати з Ішкашимський районом в ГБАО Таджикистану) у складі афганської провінції Бадахшан).

Мова

ред.

Шугнанська мова належить до північнопамірської (шугнано-рушанської) підгрупи східної гілки іранської групи індоєвропейської мовної родини.

Релігійні вірування

ред.

Віруючі — мусульмани-шиїти (ісмаїліти).

Традиційні заняття

ред.

Одяг

ред.

Обряди та повір'я

ред.

Взаємовідносини

ред.

Примітки

ред.
  1. Итоги переписи населения Таджикистана 2000 года: национальный, возрастной, половой, семейный и образовательный составы
  2. Памирцы в России[недоступне посилання з травня 2019]

Джерела

ред.
  • Історія шугнано (Таріх-і шугнано)/пер. А. А. Семенова. — Ташкент, 1916 р.
  • Калландаров Т. Магія в сімейно-побутовій обрядовості шугнанців, 2001. Етнографічний огляд, № 1.
  • Дані Комісії з національної політики.[джерело не вказане 4281 день]