Штиков Серафим Григорович
Штиков Серафим Петрович (1905, Карабаново, Александровський повіт, Владимирська губернія, Російська імперія — 9 січня 1943, Новгородська область, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-майор (1942). Загинув у бою під час Другої світової війни.
| Штиков Серафим Григорович | |
|---|---|
| Народження |
1905 Карабаново, Alexandrovsky Uyezdd, Владимирська губернія, Російська імперія |
| Смерть |
9 січня 1943 Новгородська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Новгородська область |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився у робітничій сім'ї[1]. У 1919 році закінчив семирічну школу у Карабаново[2]. У 1919–1921 роках працював робітником на залізничній станції. Із 1921 року служив у Червоній Армії. У 1924 році вступив до РКП(б). У 1925 році закінчив Іваново-Вознесенську піхотну школу, у 1927 році — Ленінградські військово-політичні курси. Після начання служив у 4-й стрілецькій дивізії Білоруського військового округу.
Із 1938 року — командир 10-го стрілецького полку 4-ї стрілецької дивізії. У 1939 році взяв участь в радянській окупації Західної Білорусі та в радянській агресії проти Фінляндії, отримав звання полковника.
Із червня 1940 року — начальник піхоти 33-ї стрілецької дивізії, із листопада того ж року — командир 5-ї моторизованої бригади Прибалтійського військового округу. Із квітня 1941 року — заступник командира 202-ї мотострілецької дивізії.
Із червня 1941 року брав участь у боях з німецькими військами. 18 серпня 1941 року був призначений командиром 202-ї мотострілецької дивізії Північно-Західного фронту. Відзначився у боях під Дем'янськом. 1 листопада 1942 року отримав звання генерал-майора[3]. 9 січня 1943 року загинув під час німецького артобстрілу[2]. Прихований у братській могилі у селі Борки Новгородської області.
Нагороди ред.
- Орден Леніна (14 лютого 1943 року, посмертно)
- Орден Червоного Прапора (1940)
Примітки ред.
- ↑ Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Пивоваров – Яцун). — М.: Кучково поле, 2014. — Т. 5. — С. 1050—1051. — 1500 экз. — ISBN 978-5-9950-0457-8.
- ↑ а б Штыков Серафим Григорьевич. karabanovo-bibl.ru. Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ ШТЫКОВ Серафим Григорьевич (1905-1943). Сайт №2 (ru-RU) . 15 листопада 2015. Процитовано 30 вересня 2023.
Джерела ред.
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Пивоваров – Яцун). — М.: Кучково поле, 2014. — Т. 5. — С. 1050—1051. — 1500 экз. — ISBN 978-5-9950-0457-8. 
- Хвалей С. Ф. 202-я стрелковая дивизия и её командир С. Г. Штыков. — М., 1969.
- Хроника. Факты. Находки. // Военно-исторический журнал. — 1974. — № 9. — С.119-120.