Шпрайцгафельне вітрило

Шпрайцгафельне вітрило — різновид трикутного косого вітрила, що встановлюється біля щогли. Шкотовий кут розташований високо (близько 2/3 висоти вітрила), а шкот вибирається і травиться не прямо з палуби, а через блок, закріплений на розташованій ззаду щоглі. Для встановлення цього вітрила використовується спеціальне рангоутне дерево — шпрайцгафель (від нім. Spreizgaffel — «розчепірений гафель»), що складається з двох вигнутих симетричних елементів, з'єднаних у місцях п'ятки і нока (аналогічно «вішбону» дошки для віндсерфінгу). На деяких суднах (наприклад, на польській яхті «Завіша Чарни[pl]») використовуються чотирикутні шпрайцгафельні вітрила, коротка нижня шкаторина яких розтягається по короткому гіку[1].

Кеч Norda зі шпрайцгафельним гротом (найбільше вітрило на передній щоглі).

Цей тип вітрила часто використовуюється разом з апселем та іншими міжщогловими стакселями, оскільки конструкція шпрайцгафельного уможливлює їх одночасну роботу. Оскільки вибирання і травлення шкота проводиться через розташовану позаду щоглу, застосування вітрила можливе лише на суднах з принаймні двома щоглами. Серед суден з таким типом озброєння трапляються кечі (наприклад, Norda), шхуни (наприклад, Zawisza Czarny II) і баркентини (наприклад, Running On Waves).

Примітки

ред.

Посилання

ред.