Відкрити головне меню


Шнауцер (нім. Schnauzer, від Schnauze — морда) — група порід собак, що об'єднує три породи:

Шнауцер
Cache 2461905256.jpg
Походження Німеччина Німеччина
Характеристики
Зріст Різеншнауцер: 60—70 см
Мітельшнауцер: 45—50 см
Цвергшнауцер: 30—35 см
Вага Різеншнауцер: 35—47 кг
Мітельшнауцер: 14—20 кг
Цвергшнауцер: 4—8 кг
Класифікація МКФ:
FCI 181,182,183
Стандарти породи
FCI [2 стандарт]
Пес свійський (Canis familiaris)

Розрізняючись за розміром, шнауцери мають спільні характерні ознаки: жорстка шерсть, квадратний формат, велика голова з густими довгими бровами й бородою. До початку XIX століття порода називалися жорсткошерстний пінчер і мала різноманітні офарблення — плямистий, рудуватий, коричнюватий і всі відтінки перець з сіллю.

ХарактерРедагувати

Типовою особливістю шнауцера є живий темперамент, який поєднується з розважливим спокоєм. Для нього характерні грайливість і неймовірна відданість своєму господареві. Він дуже любить дітей, непідкупний, пильний і все ж не брехливий. Недовірливо ставиться до сторонніх, завжди напоготові. Високорозвинені органи чуття, розум, здатність до вдосконалення, безстрашність, витримка і стійкість до негоди і хвороб дають мітельшнауцеру всі передумови як виняткової собаки для сім'ї, караульної служби та супроводу.

ВикористанняРедагувати

У минулому шнауцерів використовували досить різноманітно: для охорони стаєнь, комор та інших господарських будівель, лову щурів, полювання. З розвитком громадського транспорту — диліжансів, для цих собак знайшлося ще одне застосування. Шнауцер супроводжував диліжанс, біг поруч з ним або попереду. Завданням собаки було якомога раніше виявити — відчути, почути — появу людей у навколишньому лісі і голосом попередити про небезпеку візника, листоношу, пасажирів, щоб напад не застало зненацька людей.

ДоглядРедагувати

Шерсть шнауцерів, як і всіх жорсткошерстних порід, вимагає спеціальної обробки. Два рази на рік, коли починається линяння, проводять вищипування мертвого волосся — тріммінг (це робиться тому, що шнауцери не линяють природним чином). М'які частини, голову і вуха, шкіру шиї, щоб не завдати болю у найчутливіших місцях, слід обробляти спеціальними ножицями або машинкою для стрижки. При такому догляді в квартирі, де живе мітельшнауцер, практично не буває шерсті.

ЗабарвленняРедагувати

  • Мітельшнауцер: Чорний або перець з сіллю.
  • Цвергшнауцер: Чорний, перець з сіллю, чорний з сріблом, білий.
  • Різеншнауцер: Чорний, перець з сіллю.

Висота у холціРедагувати

  • Різеншнауцер: 60—70 см
  • Мітельшнауцер: 45—50 см
  • Цвергшнауцер: 30—35 см

ПосиланняРедагувати