Вікіпедія

Шматко Любов Дмитрівна

українська футболістка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шматко.

Любов Дмитрівна Шматко (нар. 25 жовтня 1993, Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, Україна) — українська футболістка, півзахисниця турецького «Галатасараю».

Ф
Любов Шматко
Особисті дані
Повне ім'я Любов Дмитрівна Шматко
Народження 25 жовтня 1993(1993-10-25) (30 років)
  с. Калинівка, Єланецький район,
Миколаївська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Номер 25
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010—2016 Україна «Легенда» 67 (22)
2017—2020 Білорусь «Мінськ» 74 (27)
2022—2023 Туреччина «Фомгет Генчлік» ? (?)
2023—н.ч. Туреччина «Галатасарай» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011
2017—н.ч. 		Україна Україна WU-19
Україна Україна 		3 (0)
7 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Ранні роки ред.

Народилася в селі Калинівка, Миколаївська область. У віці 6-7 років розпочала бавитися з м'ячем[1]. Потім займалася футболом у шкільній секції. Перший тренер — Борис Петрович Скоп[1]. У 14-річному віці разом зі сестрою потрапила до чернігівського спортінтернату[1]. Займалася в спортивній школі чернігівського «Спартака».

«Легенда» ред.

У 2009 році перейшла до «Легенди». За першу команду чернігівчанок дебютувала 2 липня 2009 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 2-о туру кубку України проти «ЦПОР-Донеччанки». Любов вийшла на поле на 60-й хвилині, замінивши Оксану Яковишин[2]. У сезоні 2009 року в чемпіонаті не грала, а в кубку країни провела 2 поєдинки[3]. У Вищій лізі дебютувала 12 травня 2010 року в переможному (6:1) виїзному поєдинку 3-о туру проти «Атекс-СДЮШОР №16». Любов вийшла на поле в стартовому складі, а на 24-й хвилині її замінили на Ольгу Мелконянц[4]. Дебютним голом у чемпіонаті України відзначилася 28 жовтня 2010 року на 90-й хвилині переможного (7:1) домашнього поєдинку 15-о туру проти костопільської «Родини». Любов вийшла на поле 67-й хвилині, замінивши Наталію Жданову[5]. У складі чернігівського клубу зіграла 67 матчів у Вищій лізі, в якій відзначилася 22-а голами. Дворазова чемпіонка України (2009, 2010), володарка кубку України (2009).

«Мінськ» ред.

По завершенні сезону 2016 року перейшла у «Мінськ». Дебютувала за столичну команду 23 квітня 2017 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти «Зорки-БДУ». Любов вийшла на поле на 88-й хвилині, замінивши Юлію Борисенко[6]. Дебютним голом за столичну команду відзначилася 6 травня 2017 року на 54-й хвилині переможного (12:1) домашнього поєдинку 3-о туру Прем'єр-ліги проти «Слов'янки». Шматко вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч[7]. За підсумками сезону 2017 року разом з «Мінськом» стала чемпіоном Білорусі[8] та володарем кубку країни. У грудні 2018 року продовжила контракт зі столичним клубом[9][10].

«Фомгет» ред.

У 2022 році перейшла до чемпіонату Туреччини та стала чемпіонкою країни у складі «Фомгет Генчлік» (Анкара).

Кар'єра в збірній ред.

У 2011 році провела 3 поєдинки у футболці дівочої збірної Україна WU-19.

У футболці національної збірної України дебютувала 15 вересня 2017 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку кваліфікації чемпіонату світу проти Хорватії. Любов вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч[11]. Першим голом у складі національної команди відзначилася 8 жовтня 2019 року на 33-й хвилині програного (2:3) виїзного поєдинку жіночого чемпіонату Європи проти Ірландії. Любов вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч, а на 52-й хвилині відзначилася ще й автоголом, який виявився переможним для ірландок[12].

Особисте життя ред.

Молодша сестра, Людмила Шматко, також професіональна футболістка[1].

Досягнення ред.

«Легенда»
«Мінськ»
  •   Прем'єр-ліга Білорусі
    •   Чемпіонка (3): 2017, 2018, 2019
  • Балтійська ліга
    •   Чемпіонка (1): 2018
  •   Кубок Білорусі
    •   Володарка (3): 2017, 2018, 2019
  •   Суперкубок Білорусі
    •   Володарка (2): 2018, 2019
    •   Фіналістка (1): 2017
«Фомгет Генчлік»
  •   Суперліга Туреччини
    •   Чемпіонка (1): 2022/23

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Знаете ли Вы игрока национальной сборной Украины родом из Николаевщины? (ФОТО). Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2020.
  2. ↑ Протокол матчу «Легенда-ШВСМ» (Чернігів) - «Донеччанка-ЦПОР» (Донецьк)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  3. ↑ Кубок України з футболу серед жіночих команд 2009 р. «Легенда-ШВСМ»[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  4. ↑ Протокол матчу «Атекс-СДЮШОР-16» (Київ) - «Легенда-ШВСМ» (Чернігів)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  5. ↑ Протокол матчу «Легенда-ШВСМ» (Чернігів) - «Родина-Ліцей» (Костопіль)[недоступне посилання]
  6. ↑ MINSK VS. ZORKA-BDU 3 - 1 [Архівовано 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ MINSK VS. SLAVYANKA 12 - 1 [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ ТАМІЛА ХІМІЧ ТА ЛЮБОВ ШМАТКО - ЧЕМПІОНИ БІЛОРУСІ. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
  9. ↑ Владимир Рева покинул ФК "Минск" [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Шматко продлила контракт с "Минском" [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ UKRAINE VS. CROATIA 1 - 1 [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ REPUBLIC OF IRELAND VS. UKRAINE 3 - 2 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шматко_Любов_Дмитрівна&oldid=41460791