Шлемкевич Богдан Васильович

Богда́н Васи́льович Шлемке́вич (нар. 7 березня 1993, с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, Україна — пом. 9 травня 2014, м. Маріуполь, Донецька область, Україна) — старший солдат Національної гвардії України, захисник Маріуполя.

Шлемкевич Богдан Васильович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Шлемкевич Богдан Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 7 березня 1993(1993-03-07)
Білоберізка, Івано-Франківська область, Україна
Смерть 9 травня 2014(2014-05-09) (21 рік)
Маріуполь, Донецька область, Україна
(вогнепальне кульове поранення)
Військова служба
Роки служби 2013—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування
45 ПОП.png
 45 ПОП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Богдан Шлемкевич народився в багатодітній родині у прикарпатському селі Білоберізка. З 1999 по 2008 рік навчався в Білоберізькій загальноосвітній школі. Після 9 класу пішов вчитися у Волинську православну богословську академію УПЦ КП, яку закінчив у 2012 році з відзнакою, здубувши диплом бакалавра з богослов'я. Замість вступу до магістратури свідомо вирішив виконати військовий обов'язок і навесні 2013 року був призваний на строкову військову службу до лав Внутрішніх військ МВС, термін служби спливав 10 квітня. Після армії збирався одружитися і стати священником, як і його старший брат, священик Коломийської єпархії.

Старший солдат, старший дресирувальник кінологічної групи 1-го оперативного батальйону 45-го полку оперативного призначення Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ, військова частина 4114, м. Львів.

Через російське вторгнення частину було передислоковано до Донецька, а звідти — до Маріуполя. Богдан у складі зведеного підрозділу НГУ прибув до Маріуполя 8 травня.

9 травня 2014 року вранці командир львівського полку полковник Валерій Смолов отримав інформацію, що Маріупольське міське управління міліції штурмують люди в балаклавах зі зброєю, перший поверх вже захоплений. Було прийняте рішення виїхати на допомогу офіцерам міліції, які зранку проводили нараду в будівлі і були заблоковані в ній терористами. На під'їзді до управління вже було чутно стрільбу. Нацгвардійці пересувалися двома групами, коли вийшли на вулицю Георгівську, по них терористи відкрили щільний вогонь з автоматичної зброї, також стріляв кулемет. Були поранені майор Дмитро Афанасьєв, солдат Роман Сапіла, командир луцької частини НГУ підполковник Степан Логуш. Старший солдат Богдан Шлемкевич, бронежилет якого пробили три кулі, загинув на місці від вогнепальних поранень.

13 травня з Богданом прощались в приміщенні Будинку культури села Білоберізка, його поховали з військовими почестями на сільському кладовищі[1].

Батько Богдана помер, залишились мати, два брати, сестра і наречена.

НагородиРедагувати

20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Вшанування пам'ятіРедагувати

8 травня 2015 року в Маріуполі на вул. Георгіївській відкрито меморіальну дошку на честь міліціонерів і військовослужбовців, які загинули під час захисту Маріупольського міськуправління міліції[3].

9 травня 2015 року у рідному селі Білоберізка відкрито меморіальну дошку на честь Богдана Шлемкевича[4].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати