Відкрити головне меню

«Шкурник» — художній фільм режисера Миколи Шпиковського в жанрі сатиричної комедії. Фільм знято 1928 року за оповіданням Вадима Охріменка «Цибала».[1] Стрічку, однак, було заборонено до показу Головреперткомом РРФСР.[1]

ШкурникPicto infobox cinema.png
Жанр сатирична комедія
Режисер Микола Шпиковський
У головних
ролях
Лука Ляшенко, Дмитро Капка, Дора Феллер-Шпиковська, Іван Садовський
Оператор Олексій Панкратьєв
Художник Соломон Зарицький
Кінокомпанія ВУФКУ
Тривалість 78 хв.
Мова російська
Країна УРСР
Рік 1928
IMDb ID 2544016
«Шкурник» (1928) — вступна заставка

Інші назви — «Знайоме обличчя», «Цибала», «Історія одного обивателя».[1]

В незалежній Україні стрічку було віднайдено і реставровано. Фільм демонструвався, зокрема, на другому фестивалі німого кіно в Києві.[2]

СюжетРедагувати

Цей фільм може правити за путівник по радянській ідеології 20-х років.

Дія відбувається під час громадянської війни в Україні (див. Українсько-більшовицька війна 1917—1921). «Нейтральний обиватель» Аполлон Шмигуєв чхати хотів на усі ідеології, що воюють одна з одною на вулицях Києва. Він намагається всіма можливими засобами нажитися на безладі, що чиниться довкола. Сюжет цього комедійного роуд-муві заносить його то до червоних, то до білих, то до анархістів, але єдиним прагненням Аполлона Шмигуєва залишаються шкурні інтереси.

Режисер «Шкурника» хотів висміяти свого героя-пристосуванця, але він не знав, що саме Аполлон Шмигуєв невдовзі стане найпоширенішим типом радянської людини.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Шкурник // Энциклопедия кино. — 2010.
  2. Олексій Радинський (19 грудня 2003). Величне мовчання екрана. Дзеркало Тижня. Процитовано 7 жовтня 2014. 

Джерела інформаціїРедагувати

ПосиланняРедагувати