Шкляр Василь Прокопович

Шкляр Василь Прокопович (25 лютого 1887(18870225), с. Синявка Сосницького повіту Чернігівської губернії (тепер Менського району Чернігівської області — 1950, м.Комарно Городоцького району Львівської області) — член Української Центральної Ради, старшина Армії УНР, інженер-економіст.

Шкляр Василь Прокопович
Народився	25 лютого 1887(1887-02-25) Менський район, Україна
Помер	1950
Діяльність	громадський активіст

Життєпис

Походив із селянської сім'ї. Закінчив Синявську земську однокласну школу, Київську школу десятників дорожнього і будівельного діла (1912), 4 семестри архітектурного відділу Перших Петроградських політехнічних курсів, 2 семестри Київських середніх курсів будівничих і дорожніх техніків, один курс Українського державного університету (Кам'янець-Подільський, листопад 1919 — листопад 1920).

У російській армії від 2 лютого 1915 року до 1 травня 1917 року. Пройшов шлях від солдата до старшини. Делегат Другого й Третього всеукраїнських з'їздів військових.

Командир 5-ї сотні 243-го запасного пішого полку, голова Української ради 243-го запасного пішого полку — травень 1917 року.

Член Центральної Ради — від 14 липня 1917 року, вдруге від жовтня 1917 року.

Директор повітового союзу кооперативів, старшина Армії УНР.

Організатор Київських середніх курсів будівничих і дорожніх техніків. Учасник антигетьманського повстання. Працював у Міністерстві внутрішніх справ УНР.

Інтернований у таборах у Польщі та Чехословаччини (25.11.1920 — 25.1.1922). Закінчив Українську господарську академію у м. Подєбради.

Написав мемуари «Суд» (1922).

Після закінчення Другої світової війни сім'я була депортована до УРСР — у м. Комарне, де мешкала тітка дружини.

Помер у 1950 році.

Посилання

• «Незборима нація» Число #7 (245) Липень 2006 р.
• Шкляр Василь Прокопович