Шипове з'єднання

Метод з'єднання деревени

Шипове з'єднання — з'єднання деталей за допомогою виступу (шипа або чіпа[1]), що утворений на торцевій чи боковій поверхні однієї деталі, котрий входить у відповідний за формою паз, провушину або гніздо іншої деталі[2].

Паз (гніздо) виконане в одній деталі (зліва) і шип, виконаний в іншій деталі (справа)

Призначення

ред.
 
Фінікійська техніка будівництва кораблів із застосування шипового з'єднання із шипами, зафіксованими шкантами (пізніше була перейнята давніми греками для будівнитва грецьких кораблів)

Використовується як для постійного, так і для тимчасового сполучення деталей споруд та приладів. Найчастіше шипові з'єднання використовують при виготовленні дерев'яних виробів (вікна, двері, меблі), ливарних форм.

Шип може складати одне ціле з деталлю або виконуватись вставним (у цьому випадку він має назву шкант). З'єднання на круглий вставний шип (шкант) застосовують при складанні ящиків і щитів меблів.

Класифікація

ред.

Згідно з ГОСТ 9330—76[3], шипові з'єднання брусків бувають кутові кінцеві, кутові серединні і кутові ящикові.

Шипи, які проходять наскрізь деталі називаються відкритими (наскрізними), а якщо гніздо не наскрізне, то шип називається глухим. Одинарні і подвійні шипи застосовують для виготовлення вікон і дверей, «ластівчин хвіст» — для виготовлення ящиків, шухляд, тому їх ще називають ящикові з'єднання. Для міцності табуреток і столів застосовують шипи з півпотемком наскрізні і ненаскрізні (глухі).

У машинобудуванні шипом інколи називають цапфу зазвичай циліндричної, конічної або сферичної форми.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Чіп // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. А. Поняття про шипове зʼєднання. disted.edu.vn.ua. Процитовано 27 грудня 2022.
  3. ГОСТ 9330—76 Основные соединения деталей из древесины и древесных материалов. Типы и размеры

Посилання

ред.