Шестеренко Алла Іванівна
радянський і український художник по костюмах
Шестеренко Алла Іванівна (12 лютого 1941, Одеса, УРСР — 5 квітня 2015[1], Київ, Україна) — радянський і український художник по костюмах. Донька — відома піаністка, громадський діяч і мистецтвознавиця Ірина Шестеренко.
| Шестеренко Алла Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 12 лютого 1941 |
| Місце народження | Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 5 квітня 2015 (74 роки) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Alma mater | Українська академія друкарства |
| Професія | художниця |
| IMDb | ID 0792881 |
Біографія
ред.Народилася 1941 року в Одесі. Закінчила Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова (1972).
Працювала на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.
Була членом Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія
ред.Оформила стрічки:
- «Маленький шкільний оркестр» (1968)
- «Розвідники» (1968)
- «Де 042?» (1969)
- «Захар Беркут» (1971, у співавт.)
- «Бумбараш» (1971)
- «Пропала грамота» (1972)
- «Важкі поверхи» (1974)
- «Хвилі Чорного моря» (1975, т/ф, 4 о)
- «Свято печеної картоплі» (1976)
- «Напередодні прем'єри» (1978)
- «Важка вода» (1979)
- «Розповіді про кохання» (1980, т/ф)
- «Історія одного кохання» (1981, т/ф)
- «Інспектор Лосєв» (1982, т/ф, 3 а)
- «Ще до війни» (1982, т/ф, 2 с)
- «Петля» (1983, т/ф, 3 с)
- «Третій у п'ятому ряду» (1984, т/ф)
- «Легенда про безсмертя» (1985)
- «Десь гримить війна» (1986, у співавт.)
- «Циганка Аза» (1987)
- «Нині прослався син людський» (1990)
- «Господи, прости нас, грішних» (1992)
- «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992—1997, телесеріал, 1—9 с)
- «Поет і княжна» (1999)
- «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006, у співавт.) та ін.
Примітки
ред.- ↑ Національна спілка кінематографістів України: Пішла із життя художник по костюмах Алла Шестеренко. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
Посилання
ред.- Алла Шестеренко на сайті IMDb (англ.)