Шеленгович Іван Валерійович
Іва́н Вале́рійович Шеленго́вич (1 липня 1995 — 29 грудня 2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Шеленгович Іван Валерійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1 липня 1995 Новопідкряж | |
| Смерть |
29 грудня 2017 (22 роки) Авдіївка | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 1995 року в селі Новопідкряж (Царичанський район, Дніпропетровська область). Його батьки померли, виховувався дідусем і бабусею. Захоплювався технікою — у дідуся все це було, тому Іван вільний час проводив поруч із ним, вчився кермування. Розбирався у конструкціях, займався ремонтом у вільний час, коли приїжджав до села. Захоплювався спортом — грав у волейбол, футбол та теніс, займаю призові місця на змаганнях; любив тварин, особливо собак. З 2012 мешкав в обласному центрі — де навчався на хімічному факультеті ДНУ ім. О. Гончара — вступив поза конкурсом на бюджет. 2015 року залишив навчання і пішов працювати у делікатес-маркет «Le Silpo».
29 березня 2016 року підписав контракт, спочатку служив у 95-й бригаді в Житомирі, де проходив навчання; у подальшому переведений до 25-ї бригади. Солдат, навідник 1-ї роти 1-го парашутно-десантного батальйону; на фронті з 12 жовтня.
29 грудня 2017 року загинув в другій частині дня під час бойових дій на позиції «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька») — від смертельного вогнепального поранення кулею снайпера; його не встигли довести до лікарні.
2 січня 2018-го похований в селі Новопідкряж.
Без Івана лишились дід та баба, дві сестри, цивільна дружина й син 2013 р.н.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- Нагороджений медаллю «За Вірність Українському Народу».
- Нагороджений медаллю «Учасник військового параду до 25-річчя незалежності України» (2016).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 грудня[2][3].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 6 квітня року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 грудня на YouTube
Джерела ред.
- Шеленгович Іван Валерійович [Архівовано 3 травня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Був сонцем, яке дарувало своє тепло оточуючим [Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |