Шевченко Володимир Якович

Володимир Якович Шевченко (28 (15 за ст.ст.) липня 189717 липня 1966) — український військовик, сотник Армії УНР.

Володимир Якович Шевченко
 Сотник
Загальна інформація
Народження15 липня 1897(1897-07-15)
с. Пісочин під Харковом.
Смерть17 липня 1966(1966-07-17) (69 років)
США США
Громадянство УНР
Військова служба
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР
Війни / битвиУкраїнсько-радянська війна
Командування
командир 3-ї легкої кінної батареї 9-го артилерійського куреня 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри

Життєпис

ред.
 
Студенти Української господарської академії в Подєбрадах, зліва направо сидять: Архип Кмета, Андрій Глувківський, Євген Ґловінський, Володимир Шевченко і Болеслав Залевський. Стоять: Іван Зварич, Стах Васьківський, Євген Чернявський і Спиридон Довгаль.

Народився у с. Пісочин під Харковом. Закінчив 2-гу Харківську гімназію, 2-гі курси Ново-Олександрівського сільськогосподарського інституту (Харків), Сергіївське Одеське артилерійське училище (1 липня 1917). Останнє звання у російській армії — прапорщик. Станом на 6 червня 1920 р. — командир кінного полку Гайсинсько-Брацлавської бригади отамана Волинця. З 23 жовтня 1920 р. перебував на посаді т. в. о. командира 3-ї легкої кінної батареї 9-го артилерійського куреня 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

28 червня 1922 р. закінчив Академічні курси Генерального штабу Армії УНР.

З 1923 р. жив на еміграції у Чехословаччині. З кінця 1929 р. очолював т. зв. «сектор досліджень» Генерального штабу Військового міністерства УНР в екзилі, що збирав інформацію про становище в Радянському Союзі.

У 1930 р. закінчив агрономічний відділ Української господарської академії в Подєбрадах.

У 1944 р. виїхав до Німеччини, а звідти емігрував до США.

Помер 17 липня 1966 р. та похований у США.

Джерела

ред.
  • ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 167. — С. 156.
  • Визвольні змагання очима контррозвідника (документальна спадщина Миколи Чеботаріва). — Київ, 2003.
  • Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 145.
  • Дороговказ. — Торонто, 1966. — Ч. 32.