Швейцарська народна партія
Швейцарська народна партія (ШНП, нім. Schweizerische Volkspartei – SVP, французькою мовою називається Демократичний союз центру — ДСЦ фр. Union democratique du centre – UDC) — права консервативна націоналістична політична партія у Швейцарії. Офіційний день утворення партії — 22 вересня 1971, однак передісторія партії починається 1917 року, коли була утворена Цюрихська селянська партія. У 1971 році відбулося об'єднання Партії селян, бюргерів і ремісників[2] і Демократичної партії кантонів Гларус і Граубюнден. Партія та її попередники входить в уряди з 1959 року.
 | |
| Країна |
 Швейцарія |
| Голова партії | Тоні Бруннер |
| Засновник | Крістоф Блохер |
| Дата заснування | 1971 |
| Штаб-квартира | Brückfeldstrasse 18 CH-3001 Berne |
| Ідеологія | консерватизм, націоналізм, євроскептицизм |
| Молодіжна організація | Young SVPd |
| Кількість членів | 85 тисяч (2010)[1] |
| Девіз | Швейцарська якість, або Партія середнього класу |
| Офіційний сайт |
svp.ch (нім.)(фр.) udc-ticino.ch (італ.)] |
Швейцарська народна партія у своїй політиці держиться консерватизму, економічного лібералізму та євроскептицизму, дотримується націоналістичного напрямку. Одні з головних пріоритетів діяльності ШНП — обмеження імміграції та захист нейтралітету Швейцарії. Партія також виступає за зниження податків, державних витрат[3]. У 1992 вона була фактично єдиним противником приєднання Швейцарії до Європейської економічної спільноти (ЄЕС) серед партій і добилася проведення референдуму з цього питання, на якому громадяни країни відкинули ідеї приєднання до ЄЕС.
Останнім часом ШНП завойовує найбільшу кількість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями: на виборах у 1999, 2003 роках партія перемагала. На парламентських виборах у жовтні 2007 ШНП отримала 29 % голосів і завоювала 62 місця з 200 в Національній раді (парламенті) країни багато в чому завдяки активній діяльності члена партії Крістофа Блохера. Такої кількості голосів не вдавалося завоювати жодній партії з 1919 року[4] після введення пропорційної виборчої системи. Часто націоналістичні гасла партії находять підтримку у населення у зв'язку з дуже великою кількістю іноземців в країні (приблизно 1/4 усього населення Швейцарії — іноземці).
За ініціативою Швейцарської народної партії 29 листопада 2009 у країні відбувся референдум про заборону будівництва в країні мінаретів, що «сприяє ісламізації країни». У результаті 59 % виборців підтримали заборону на будівництво мінаретів[5].
На референдумі 28 листопада 2010 за пропозицію Народної партії громадяни Швейцарії 53 % підтримали ідею автоматичної депортації іноземців, визнаних винними в важких злочинах: убивство, зґвалтування, пограбування, торгівлю наркотиками.[6]
ВиноскиРедагувати
- ↑ The Swiss Confederation – a brief guide 2010. Swiss Confederation. 2010. с. 19. Архів оригіналу за 25 грудня 2010.
- ↑ Белая Европа: Швейцарские националисты укрепляют позиции. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 29 листопада 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 листопада 2010.
- ↑ На выборах в Швейцарии победили противники иммиграции. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 29 листопада 2010.
- ↑ Жителі Швейцарії підтримали заборону на будівництво мінаретів
- ↑ Швейцарці підтримали автоматичну депортацію злочинців. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 29 листопада 2010.
ПосиланняРедагувати
- svp.ch [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)(фр.)
- udc-ticino.ch [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] (італ.)
- «Political Map of Switzerland» «Hermann, M. und Leuthold, H. (2003): Die politische Landkarte des Nationalrats 1999—2003. In: Tages-Anzeiger, 11. Oktober, 2003, Zürich.»