Швабський округ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Швабія (значення).

Швабський округ (лат. Circulus Suevicus, нім. Schwäbischer Reichskreis) — імперський округ Священної Римської імперії в 1500 — 1806 рр. Створений 2 липня 1500 року за наказом німецького короля Максиміліана І на Аугсбурзькому рейхстазі як округ № 3.

Швабський округ
імперський округ
Прапор
Швабський округ (1560)
Країна	Священна Римська імперія
Створений	1500
Ліквідований	1806

Засноване в 1500 році на території колишнього герцогства Швабія. Але до його складу не входили території Швабської Австрії, що належала Габсбургам, країни-члени Швейцарської Конфедерації, а також землі регіону Ельзас на захід від Рейну, які належали до Верхньорейнського округа. Швабська ліга 1488 року, організація-попередник, розпалася під час протестантської Реформації та Тридцятилітньої війни в XVI столітті.

Станом на 1792 рік Швабський округ складався з 88 територій, з яких лише герцогство (пізніше королівство) Вюртемберг, маркграфство (пізніше велике герцогство) Баден і єпископство Аугсбург мали хоч-якесь значення. Заключна ухвала Імперської депутації зменшила кількість до 41, а Рейнський союз 1806 року до семи (включно з територіями, які відійшли до Баварії ).

Склад

Назва	Тип управління	Коментарій
Аален	Імперське місто	35-е швабське місто, Безпосереднє підпорядкування імператору (вільне право), даровано імператором Карлом IV Люксембурзьким в 1360 році.
Аугсбург	Князь-єпископство	Засноване в XI столітті, з резиденцією з XV століття в Діллінгені, 25-е місцем у Рейхстазі.
Аугсбург	Імперське місто	Безпосереднє підпорядкування імператору, даровано імператором Рудольфом I Габсбургом в 1276 році, 2-е швабське місто.
Баден	Маркграфство	Засноване в 1112 році, розділене на Баден-Дурлах і Баден-Баден в 1535 — 1771 рр.
Баден-Баден	Маркграфство	Виокремилось з Баденського маркграфства в 1535 р., резиденція в Раштаті з 1705 р., об'єднане з Баден-Дурлахом в 1771 р. 58-ме місце в Рейхстазі.
Баден-Дурлах	Маркграфство	Виокремилось з Баденського маркграфства в 1535 р., резиденція в Карлсруе з 1715. 60-ме місце в Рейхстазі.
Баден-Гахберг	Маркграфство	Територія Маркгрефлерланд, успадковане Баденом в 1503 році. 62-е місце в Рейхстазі.
Байндт	Імперське абатство	21-ша Швабська прелатура, здобуло вільне право в 1376 році.
Біберах-на-Рісі	Імперське місто	17-е Швабське місто, вільне право, даровано Рудольфом Габсбургом в 1281 році.
Бонндорф	Володіння	Придбане абатством Св. Власія в 1609 році, щоб здобути вільне право
Бопфінген	Імперське місто	З 1241 р.
Бухау	Імперське абатство	Засноване у 819 році Людовиком Благочестивим; 11-м прелатом Рейнським та 2-м швабським графом.
Бухау	Імперське місто	З XIII ст.; 36-е Швабське місто.
Бухгорн	Імперське місто	Вільне право, даровано Рудольфом Габсбургом в 1275 році.
Констанц	Князь-єпископство	Засновано близько 585 року, Вільне право підтверджено Фрідріхом I Барбароссою в 1155 році, резиденція в Мерсбурзі з 1526 року, 23-е місце в Рейхстазі.
Дінкельсбюль	Імперське місто	З 1351 р..
Еберштайн	Графство	Лінія згасла в 1660 році, успадковано Баденом, 10-й голос на швабській лаві.
Еглінген	Володіння	Під орудою Турна і Таксіса з 1726 року.
Еглофс	Володіння	Під орудою графів Абенсбергів з 1661 року.
Ельхінген	Імперське абатство	Засновано приблизно в 1120 році, здобуло вільне право в 1485 році.
Ельванген	Князь-пробство	Засновано в 1460 році як наступник імперського абатства Ельванген, 57-е місце в Рейхстазі
Есслінген	Імперське місто	З 1229 року.
Фуггер	Фрайгер	Здобули колишнє графство Кірхберг і Вайсенгорн в 1507 році, нобілітований Максиміліаном I у 1511 році, спадкові імперські графи з 1530 року.
Фюрстенберг	Князь-графство	Різні території, засновані за заповітом Бертольда V Церингена в 1218 році, Фюрстенберг-Баар з 1441 року; Князівство в 1664 р. з 90-е місце у Рейхстазі
Фюрстенберг-Блумберг	Графство	Розділено в 1559 року, знову об'єднано в 1614 році.
Фюрстенберг-Мескірх	Графство	У складі Фюрстенберг-Блюмберга з 1614 році, підвищено до князівства в 1716 році, успадковано Фюрстенберг-Фюрстенбергом в 1744 році.
Фюрстенберг-Штюлінген	Графство	У складі Фюрстенберг-Блюмберга в 1614 році, підвищено до князівства в 1744 році.
Фюрстенберг-Гайлігенберг	Графство	У складі Фюрстенберг-Блюмберга з 1559 р., піднесено до князівства в 1664 р., зникло в 1716 р.
Генгенбах	Імперське абатство	Засновано близько 730 року святим Пірміном, надано князь-єпископству Бамберг Генріхом II в 1007 році.
Генгенбах	Імперське місто	З 1360 р.
Гінген	Імперське місто	З 1391 р.
Гундельфінген	Володіння	Придбано Баденом в 1507 році.
Гутенцелль	Абатство	19-та Швабська прелатура, засновано в 1237 році, вільне право надано імператором Сигізмундом в 1437 році
Гаузен	Володіння	Територія навколо замку Гаузен, біля Бойрона. Придбано Фуггером в 1682 році після вимирання лінії власників; приєднано до Кастелля в 1735 році.
Геггбах	Імперське абатство	18-та Швабська прелатура, засновано в 1231 році, здобуло вільне право близько 1428 року.
Гайльбронн	Імперське місто	Вільне право, даровано Карлом IV в 1371 році.
Гайлігенберг	Графство	1-е Швабське графство, під орудою графів Фюрстенбергів з 1535 року.
Гельфенштайн	Графство	6-е Швабське графство, пізніше придбане Баварією після фінансового краху 1627 року.
Гоенемс	Графство	Вільне право, даровано Фердинандом I в 1560 році, придбано Габсбургами в 1765 році.
Гоенгерольдзек	Графство	У 948 — 1634 рр. потім під орудою Кронбергів, з 1697 р. під орудою Леєнів, імперське графство з 1711 р., Ляєнське князівство в 1806 р.
Гоенгевен	Володіння	Засноване в 1415 році, разом зі Штюлінгеном придбане Паппенгаймом в 1582 році, з 1639 року у складі Фюрстенберга-Штюлінгена.
Гогенцоллерн	Графство	Графство Цоллерн, засноване в XI столітті, розділене в 1576 році.
Гогенцоллерн-Гехінген	Князівство	У складі Гогенцоллерну з 1576 р., підвищене з графства в 1623 р., 82-е місце в Рейхстазі
Гогенцоллерн-Гайгерлох	Графство	Колишнє володіння Гайгерлох, у складі Гогенцоллернів з 1576 р., успадковане Гогенцоллен-Зігмарінгеном в 1767 р.
Гогенцоллерн-Зігмарінген	Графство	У складі Гогенцоллерну з 1576 р., підвищене з графства в 1623 р., 24-е Швабське графство
Ірзе	Імперське абатство	Засноване в 1186 році, здобуло вільне право в 1694 році.
Існи	Імперське місто	25-е ​​Швабське місто з 1365 року.
Юстінген	Володіння	Територія навколо замку Юстінген поблизу Шелклінгена , придбана Вюртембергом у 1751 році.
Кайсгайм	Імперське абатство	Засноване в 1133 році, імператорське абатство з 1346 року.
Кауфбойрен	Імперське місто	Вільне право надано Рудольфом Габсбургом в 1286 році.
Кемптен	Князь-абатство	Засноване в 752 році, вільне право надане Генріхом IV в 1062 році, 55-те місце в Рейхстазі.
Кемптен	Імперське місто	20-е Швабське місто, вільне право, даровано Рудольфом Габсбургом в 1289 році.
Кінцинталь	Володіння	Територія навколо Вольфаха, під орудою Фюрстенбергу з 1291 року.
Клеттгау	Ландграфство	Під орудою графів Зульц з 1410 року, придбане Шварценбергами в 1698 році.
Кенігсегг	Графство	Територія навколо Гуггенгаузена , придбане імперським графством Ротенфельс в 1565 році, вільне право з 1621 року як 8-е Швабське графство, розділене в 1622 році.
Кенігзегг-Аулендорф	Володіння	У складі Кенігзеггу з 1622 року, Імперське графство з 1629 р., столиця Кенігзеггу з 1666 р.
Кенігзегг-Ротгенфельс	Володіння	У складі Кенігсеггу з 1622 р., Імперське графство з 1629 р..
Лойткірхельс	Імперське місто	Вільне право даровано Адольфом Нассау в 1293 році.
Ліндау	Імперське абатство	Засноване близько 822 року, в 1466 році здобуло вільне право.
Ліндау	Імперське місто	Вільне право даровано Рудольфом Габсбургом в 1275 році, 15-е швабське місто.
Майнау	Комтур	Адміністративна група земель, що перебувала під владою Тевтонського ордену з 1272 року.
Мархталь	Імперське абатство	Засноване приблизно в 776 році, здобув статус вільне право в 1500 році.
Меммінген	Імперське місто	Вільне право даровано Рудольфом Габсбургом у 1286 році.
Месскірх	Володіння	Під орудою графів Циммернів з 1354 року, з 1594 року під орудою Гельфенштайнів, під орудою Фюрстенберг-Мескірха з 1627 року.
Міндельгайм	Володіння	Під орудою Фрундсбергів з 1467 року,з 1586 року під орудою герцогства Баварія, 1705-14 рр. під орудою Джона Черчилля як князя Міндельгайму
Монбельяр	Князь-графство	Під орудою герцогів Вюртемберзьких, 80-е місце у Рейхстазі
Нересгайм	Імперське абатство	Засновано в 1095 році, вільне право оскаржено Еттінген-Валлерштайнами, підтверджено Імперським камеральним судом в 1764 році.
Нердлінген	Імперське місто	Вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1215 році.
Оксенгаузен	Імперське абатство	Засновано приблизно в 1090 році, здобув вільне право в 1495 році.
Еттінген	Графство	Розділено в 1522 році.
Еттінген-Еттінген	Графство	У складі Еттінгена з 1522 року, підвищено до князівства в 1674 році, скасовано в 1731 році.
Еттінген-Валлерштайн	Графство	У складі Еттінгена з 1522 року, підвищено до князівства в 1774 році.
Еттінген-Шпільберг	Графство	У складі Еттінгена з 1623 року, підвищено до князівства в 1734 році.
Оффенбург	Імперське місто	Вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1240 році.
Петерсгаузен	Імперське абатство	Засновано в 983 році святим Гебгардом Констанським, вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном.
Пфуллендорф	Імперське місто	Вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1220 році.
Равенсбург	Імперське місто	Вільне право надано Рудольфом Габсбургом в 1278 році.
Ройтлінген	Імперське місто	З 1240 року.
Роггенбург	Імперське абатство	Засновано в 1126 році, здобуло вільне право в 1482 році.
Рот-ан-дер-Рот	Імперське абатство	Засновано в 1126 році, здобуло вільне право в 1376 році.
Ротгенфельс	Графство	Територія навколо Імменштадта, під орудою графів Монфорт з 1332 року, придбана Кенігсеггом в 1565 році.
Роттенмюнстер	Імперське абатство	20-та Швабська прелатура, заснована в 1224 році, вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1237 році.
Роттвайль	Імперське місто	Вільне право надано Сигізмундом Люксембурзьким в 1434 році, у складі Швейцарської Конфедерації 1519–1689 рр.
Залем	Імперське абатство	Засновано приблизно в 1134 році, вільне право надано Конрадом III Гогенштауфеном в 1142 році.
Шуссенрід	Імперське абатство	Засноване абатством Рот-ан-дер-Рот у 1183 році, близько 1440 року здобуло вільне право.
Швабський Гмюнд	Імперське місто	Приблизно з 1250 р.
Швебіш-Галль	Імперське місто	З 1280 р.
Зіккінген	Володіння	Територія в Крайхгау, під орудою спадкоємців імперського лицаря Франца фон Зікінгена, фрайгеррен з 1606 року, імперське графство з 1790 року.
Зефлінген	Імперське абатство	22-га Швабська прелатура, заснована приблизно в 1258 році графами Діллінгенами, здобула вільне право проти Ульма в 1773 році.
Абатство Святого Георгія	Імперське абатство	23-тя Швабська прелатура, заснована в 1096 році, здобула вільне право в 1781 році.
Святих Ульриха та Афри	Імперське абатство	6-й Рейнський прелат
Штадіон	Графство	Здобуло вільне право в 1705 році, купивши володіння Таннгаузен (Швабія) (не плутати з Таннгаузеном (Баден-Вюртемберг) ), розділене на Штадіон-Тангаузен та Штадіон-Вартгаузен в 1741 році.
Штауфен	Володіння	Під орудою фон Штауфенів (не пов’язаними з домом Гогенштауфенів ), рід згас в 1602 році, в 1738 році придбано абатством Святого Власія, а від так складова Передньої Австрії.
Штюлінген	Ландграфство	Під орудою графів Люпфен з 1251 року, рід згас в 1582 році, придбано Паппенгаймом, приєднано до Фюрстенберг-Штюлінген в 1639 році.
Тек	Герцогство	Колишня гілка дому Церингенів, згасла в 1439 році, герцогський титул, надано Еберхарду I Вюртемберзькому Максиміліаном I в 1495 році.
Теттнанг	Володіння	Під орудою графів Монфорт, з 1780 року — Передньої Австрії .
Таннгаузен	Володіння	Вільне право території навколо Таннгаузена (Баден-Вюртемберг).
Юберлінген	Імперське місто	Вільне право підтверджено близько 1400 року.
Ульм	Імперське місто	4-е швабське місто, яке здобуло вільне право в XII столітті.
Урсберг	Імперське абатство	Засновано приблизно в 1128 році, здобуло вільне право на землю в 1143 році.
Вальдбург-Зонненбург	Сенешальство	Територія навколо Нюцидерс, під орудою сеншалів Вальдбургів з 1455 року, вільне право надано Фрідріхом III Габсбургом в 1463 році, рід згас в 1511 році.
Вальдбург-Траухбург	Сенешальство	Територія навколо замку Траухбург поблизу Існи, під орудою Вальдбургу з 1306 року, імперське графство з 1628 року, рід згас в 1772 році.
Вальдбург-Шер	Сенешальство	Колишнє графство Фрідберг навколо замку Шер, під орудою Вальдбург-Зонненбургу з 1454 року, успадковане Вальдбургом-Траухбургом в 1511 році, під орудою Турн-унд-Таксісів з 1785 року.
Вальдбург-Вольфегг-Цайль	Сенешальство	Територія навколо замку Цайль поблизу Лойткірха, під орудою Вальдбургу з 1337 року, придбана Вольфеггом і Вальдзе у Вальдбург-Траухбурга в 1508 році, розділено в 1589 році.
Вальдбург-Вольфегг	Сенешальство	У складі Вальдбург-Вольфегг-Цайля з 1589 року, імперське графство з 1628 року, знову розділено в 1667 році, скасовано в 1798 році.
Вальдбург-Вальдзе	Сенешальство	У складі Вальдбург-Вольфегг з 1667 р., успадковано Вальдбург-Вольфегг в 1798 р., підвищено до князівства в 1803 р.
Вальдбург-Цайль	Сенешальство	У складі Вальдбург-Вольфегг-Цайля з 1589 р., Імперське графство з 1628 року, знову розділене в 1674 році, успадковане Вальдбург-Траухбургом в 1772 році, підвищене до князівства в 1803 році.
Вальдбург-Вурцах	Сенешальство	У складі Вальдбург-Цайля з 1674 року, підвищене до князівства в 1803 році.
Ванген	Імперське місто	Вільне право надано Рудольфом Габсбургом в 1286 році.
Вайль	Імперське місто	Приблизно з 1275 р.
Вайнгартен	Імперське абатство	Засновано в 1056 році герцогом Баварії Вельфом I, здобуло вільне право в 1274 році.
Вайсенау	Імперське абатство	Засновано в 1145 році, здобуло вільне право близько 1257 року.
Веттенгаузен	князь-пробство	Засновано в 1130 році.
Візенштайг	Володіння	Під орудою Гельфенштейнів, розділене між Фюрстенбергом і герцогством Баварія в 1627 році.
Вімпфен	Імперське місто	Приблизно з 1300 р.
Вюртемберг	Герцогство	Графство Віртемберг, засноване у 12 столітті, підвищене до герцогства в 1495 році Максиміліаном I, 52-е місце в Рейхстазі.
Целль-на-Гармерсбасі	Імперське місто	З XIV ст.
Цвіфальтен	Імперське абатство	Засноване в 1089 році, здобуло вільне право від Вюртембергу в 1750 році.

Карти

• 
  1500
• 
  1572
• 
  кінець XVII ст.
• 
  1680

Єпископства

• 
  Аугсбург
• 
  Констанц

Бібліографія

Джерела

• Quellensammlung zur Geschichte der Deutschen Reichsverfassung in Mittelalter und Neuzeit [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]. 2. vermehrte Auflage. Tübingen: J. C. B. Mohr, 1913.
• Hernach volgend die Zehen Krayß [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Augsburg: Steiner, 1532.

Монографії

• Dotzauer, W. Die deutschen Reichskreise in der Verfassung des alten Reiches und ihr Eigenleben. (1500–1806). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1989.
• Dotzauer, W. Die deutschen Reichskreise (1383–1806). Geschichte und Aktenedition. Stuttgart: Franz Steiner, 1998.
• Reichskreis und Territorium. Die Herrschaft über die Herrschaft?. Stuttgart: Thorbecke, 2000.

Довідники

• Creiß [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Zedler, J. Grosses vollständiges Universal-Lexicon Aller Wissenschafften und Künste. 1733, Bd. 6, Sp. 1562–—1563.
• Швабский округ [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 239—240.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Швабський округ