Швабський округ
Швабський округ (лат. Circulus Suevicus, нім. Schwäbischer Reichskreis) — імперський округ Священної Римської імперії в 1500 — 1806 рр. Створений 2 липня 1500 року за наказом німецького короля Максиміліана І на Аугсбурзькому рейхстазі як округ № 3[1].
Швабський округ | |
---|---|
імперський округ | |
![]() Прапор | |
![]() Швабський округ (1560) | |
Країна | Священна Римська імперія |
Створений | 1500 |
Ліквідований | 1806 |
Засноване в 1500 році на території колишнього герцогства Швабія. Але до його складу не входили території Швабської Австрії, що належала Габсбургам, країни-члени Швейцарської Конфедерації, а також землі регіону Ельзас на захід від Рейну, які належали до Верхньорейнського округа. Швабська ліга 1488 року, організація-попередник, розпалася під час протестантської Реформації та Тридцятилітньої війни в XVI столітті.
Станом на 1792 рік Швабський округ складався з 88 територій, з яких лише герцогство (пізніше королівство) Вюртемберг, маркграфство (пізніше велике герцогство) Баден і єпископство Аугсбург мали хоч-якесь значення. Заключна ухвала Імперської депутації зменшила кількість до 41, а Рейнський союз 1806 року до семи (включно з територіями, які відійшли до Баварії ).
Склад
ред.Назва | Тип управління | Коментарій |
---|---|---|
Аален | Імперське місто | 35-е швабське місто, Безпосереднє підпорядкування імператору (вільне право), даровано імператором Карлом IV Люксембурзьким в 1360 році. |
Аугсбург | Князь-єпископство | Засноване в XI столітті, з резиденцією з XV століття в Діллінгені, 25-е місцем у Рейхстазі. |
Аугсбург | Імперське місто | Безпосереднє підпорядкування імператору, даровано імператором Рудольфом I Габсбургом в 1276 році, 2-е швабське місто. |
Баден | Маркграфство | Засноване в 1112 році, розділене на Баден-Дурлах і Баден-Баден в 1535 — 1771 рр. |
Баден-Баден | Маркграфство | Виокремилось з Баденського маркграфства в 1535 р., резиденція в Раштаті з 1705 р., об'єднане з Баден-Дурлахом в 1771 р. 58-ме місце в Рейхстазі. |
Баден-Дурлах | Маркграфство | Виокремилось з Баденського маркграфства в 1535 р., резиденція в Карлсруе з 1715. 60-ме місце в Рейхстазі. |
Баден-Гахберг | Маркграфство | Територія Маркгрефлерланд, успадковане Баденом в 1503 році. 62-е місце в Рейхстазі. |
Байндт | Імперське абатство | 21-ша Швабська прелатура, здобуло вільне право в 1376 році. |
Біберах-на-Рісі | Імперське місто | 17-е Швабське місто, вільне право, даровано Рудольфом Габсбургом в 1281 році. |
Бонндорф | Володіння | Придбане абатством Св. Власія в 1609 році, щоб здобути вільне право |
Бопфінген | Імперське місто | З 1241 р. |
Бухау | Імперське абатство | Засноване у 819 році Людовиком Благочестивим; 11-м прелатом Рейнським та 2-м швабським графом. |
Бухау | Імперське місто | З XIII ст.; 36-е Швабське місто. |
Бухгорн | Імперське місто | Вільне право, даровано Рудольфом Габсбургом в 1275 році. |
Констанц | Князь-єпископство | Засновано близько 585 року, Вільне право підтверджено Фрідріхом I Барбароссою в 1155 році, резиденція в Мерсбурзі з 1526 року, 23-е місце в Рейхстазі. |
Дінкельсбюль | Імперське місто | З 1351 р.. |
Еберштайн | Графство | Лінія згасла в 1660 році, успадковано Баденом, 10-й голос на швабській лаві. |
Еглінген | Володіння | Під орудою Турна і Таксіса з 1726 року. |
Еглофс | Володіння | Під орудою графів Абенсбергів з 1661 року. |
Ельхінген | Імперське абатство | Засновано приблизно в 1120 році, здобуло вільне право в 1485 році. |
Ельванген | Князь-пробство | Засновано в 1460 році як наступник імперського абатства Ельванген, 57-е місце в Рейхстазі |
Есслінген | Імперське місто | З 1229 року. |
Фуггер | Фрайгер | Здобули колишнє графство Кірхберг і Вайсенгорн в 1507 році, нобілітований Максиміліаном I у 1511 році, спадкові імперські графи з 1530 року. |
Фюрстенберг | Князь-графство | Різні території, засновані за заповітом Бертольда V Церингена в 1218 році, Фюрстенберг-Баар з 1441 року; Князівство в 1664 р. з 90-е місце у Рейхстазі |
Фюрстенберг-Блумберг | Графство | Розділено в 1559 року, знову об'єднано в 1614 році. |
Фюрстенберг-Мескірх | Графство | У складі Фюрстенберг-Блюмберга з 1614 році, підвищено до князівства в 1716 році, успадковано Фюрстенберг-Фюрстенбергом в 1744 році. |
Фюрстенберг-Штюлінген | Графство | У складі Фюрстенберг-Блюмберга в 1614 році, підвищено до князівства в 1744 році. |
Фюрстенберг-Гайлігенберг | Графство | У складі Фюрстенберг-Блюмберга з 1559 р., піднесено до князівства в 1664 р., зникло в 1716 р. |
Генгенбах | Імперське абатство | Засновано близько 730 року святим Пірміном , надано князь-єпископству Бамберг Генріхом II в 1007 році. |
Генгенбах | Імперське місто | З 1360 р. |
Гінген | Імперське місто | З 1391 р. |
Гундельфінген | Володіння | Придбано Баденом в 1507 році. |
Гутенцелль | Абатство | 19-та Швабська прелатура, засновано в 1237 році, вільне право надано імператором Сигізмундом в 1437 році |
Гаузен[de] | Володіння | Територія навколо замку Гаузен, біля Бойрона. Придбано Фуггером в 1682 році після вимирання лінії власників; приєднано до Кастелля[en] в 1735 році. |
Геггбах | Імперське абатство | 18-та Швабська прелатура, засновано в 1231 році, здобуло вільне право близько 1428 року. |
Гайльбронн | Імперське місто | Вільне право, даровано Карлом IV в 1371 році. |
Гайлігенберг | Графство | 1-е Швабське графство, під орудою графів Фюрстенбергів з 1535 року. |
Гельфенштайн | Графство | 6-е Швабське графство, пізніше придбане Баварією після фінансового краху 1627 року. |
Гоенемс | Графство | Вільне право, даровано Фердинандом I в 1560 році, придбано Габсбургами в 1765 році. |
Гоенгерольдзек[en] | Графство | У 948 — 1634 рр. потім під орудою Кронбергів, з 1697 р. під орудою Леєнів , імперське графство з 1711 р., Ляєнське князівство в 1806 р. |
Гоенгевен | Володіння | Засноване в 1415 році, разом зі Штюлінгеном придбане Паппенгаймом в 1582 році, з 1639 року у складі Фюрстенберга-Штюлінгена . |
Гогенцоллерн | Графство | Графство Цоллерн, засноване в XI столітті, розділене в 1576 році. |
Гогенцоллерн-Гехінген | Князівство | У складі Гогенцоллерну з 1576 р., підвищене з графства в 1623 р., 82-е місце в Рейхстазі |
Гогенцоллерн-Гайгерлох | Графство | Колишнє володіння Гайгерлох, у складі Гогенцоллернів з 1576 р., успадковане Гогенцоллен-Зігмарінгеном в 1767 р. |
Гогенцоллерн-Зігмарінген | Графство | У складі Гогенцоллерну з 1576 р., підвищене з графства в 1623 р., 24-е Швабське графство |
Ірзе | Імперське абатство | Засноване в 1186 році, здобуло вільне право в 1694 році. |
Існи | Імперське місто | 25-е Швабське місто з 1365 року. |
Юстінген[de] | Володіння | Територія навколо замку Юстінген поблизу Шелклінгена , придбана Вюртембергом у 1751 році. |
Кайсгайм | Імперське абатство | Засноване в 1133 році, імператорське абатство з 1346 року. |
Кауфбойрен | Імперське місто | Вільне право надано Рудольфом Габсбургом в 1286 році. |
Кемптен | Князь-абатство | Засноване в 752 році, вільне право надане Генріхом IV в 1062 році, 55-те місце в Рейхстазі. |
Кемптен | Імперське місто | 20-е Швабське місто, вільне право, даровано Рудольфом Габсбургом в 1289 році. |
Кінцинталь | Володіння | Територія навколо Вольфаха, під орудою Фюрстенбергу з 1291 року. |
Клеттгау | Ландграфство | Під орудою графів Зульц з 1410 року, придбане Шварценбергами в 1698 році. |
Кенігсегг[en] | Графство | Територія навколо Гуггенгаузена , придбане імперським графством Ротенфельс в 1565 році, вільне право з 1621 року як 8-е Швабське графство, розділене в 1622 році. |
Кенігзегг-Аулендорф | Володіння | У складі Кенігзеггу з 1622 року, Імперське графство з 1629 р., столиця Кенігзеггу з 1666 р. |
Кенігзегг-Ротгенфельс | Володіння | У складі Кенігсеггу з 1622 р., Імперське графство з 1629 р.. |
Лойткірхельс | Імперське місто | Вільне право даровано Адольфом Нассау в 1293 році. |
Ліндау | Імперське абатство | Засноване близько 822 року, в 1466 році здобуло вільне право. |
Ліндау | Імперське місто | Вільне право даровано Рудольфом Габсбургом в 1275 році, 15-е швабське місто. |
Майнау | Комтур | Адміністративна група земель, що перебувала під владою Тевтонського ордену з 1272 року. |
Мархталь | Імперське абатство | Засноване приблизно в 776 році, здобув статус вільне право в 1500 році. |
Меммінген | Імперське місто | Вільне право даровано Рудольфом Габсбургом у 1286 році. |
Месскірх | Володіння | Під орудою графів Циммернів з 1354 року, з 1594 року під орудою Гельфенштайнів , під орудою Фюрстенберг-Мескірха з 1627 року. |
Міндельгайм[en] | Володіння | Під орудою Фрундсбергів з 1467 року,з 1586 року під орудою герцогства Баварія, 1705-14 рр. під орудою Джона Черчилля як князя Міндельгайму |
Монбельяр | Князь-графство | Під орудою герцогів Вюртемберзьких, 80-е місце у Рейхстазі |
Нересгайм | Імперське абатство | Засновано в 1095 році, вільне право оскаржено Еттінген-Валлерштайнами, підтверджено Імперським камеральним судом в 1764 році. |
Нердлінген | Імперське місто | Вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1215 році. |
Оксенгаузен | Імперське абатство | Засновано приблизно в 1090 році, здобув вільне право в 1495 році. |
Еттінген | Графство | Розділено в 1522 році. |
Еттінген-Еттінген | Графство | У складі Еттінгена з 1522 року, підвищено до князівства в 1674 році, скасовано в 1731 році. |
Еттінген-Валлерштайн | Графство | У складі Еттінгена з 1522 року, підвищено до князівства в 1774 році. |
Еттінген-Шпільберг | Графство | У складі Еттінгена з 1623 року, підвищено до князівства в 1734 році. |
Оффенбург | Імперське місто | Вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1240 році. |
Петерсгаузен | Імперське абатство | Засновано в 983 році святим Гебгардом Констанським , вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном. |
Пфуллендорф | Імперське місто | Вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1220 році. |
Равенсбург | Імперське місто | Вільне право надано Рудольфом Габсбургом в 1278 році. |
Ройтлінген | Імперське місто | З 1240 року. |
Роггенбург | Імперське абатство | Засновано в 1126 році, здобуло вільне право в 1482 році. |
Рот-ан-дер-Рот | Імперське абатство | Засновано в 1126 році, здобуло вільне право в 1376 році. |
Ротгенфельс | Графство | Територія навколо Імменштадта, під орудою графів Монфорт з 1332 року, придбана Кенігсеггом в 1565 році. |
Роттенмюнстер | Імперське абатство | 20-та Швабська прелатура, заснована в 1224 році, вільне право надано Фрідріхом II Гогенштауфеном в 1237 році. |
Роттвайль | Імперське місто | Вільне право надано Сигізмундом Люксембурзьким в 1434 році, у складі Швейцарської Конфедерації 1519–1689 рр. |
Залем | Імперське абатство | Засновано приблизно в 1134 році, вільне право надано Конрадом III Гогенштауфеном в 1142 році. |
Шуссенрід | Імперське абатство | Засноване абатством Рот-ан-дер-Рот у 1183 році, близько 1440 року здобуло вільне право. |
Швабський Гмюнд | Імперське місто | Приблизно з 1250 р. |
Швебіш-Галль | Імперське місто | З 1280 р. |
Зіккінген | Володіння | Територія в Крайхгау, під орудою спадкоємців імперського лицаря Франца фон Зікінгена, фрайгеррен з 1606 року, імперське графство з 1790 року. |
Зефлінген | Імперське абатство | 22-га Швабська прелатура, заснована приблизно в 1258 році графами Діллінгенами, здобула вільне право проти Ульма в 1773 році. |
Абатство Святого Георгія | Імперське абатство | 23-тя Швабська прелатура, заснована в 1096 році, здобула вільне право в 1781 році. |
Святих Ульриха та Афри | Імперське абатство | 6-й Рейнський прелат |
Штадіон | Графство | Здобуло вільне право в 1705 році, купивши володіння Таннгаузен (Швабія) (не плутати з Таннгаузеном (Баден-Вюртемберг) ), розділене на Штадіон-Тангаузен та Штадіон-Вартгаузен[en] в 1741 році. |
Штауфен | Володіння | Під орудою фон Штауфенів (не пов’язаними з домом Гогенштауфенів ), рід згас в 1602 році, в 1738 році придбано абатством Святого Власія , а від так складова Передньої Австрії. |
Штюлінген | Ландграфство | Під орудою графів Люпфен з 1251 року, рід згас в 1582 році, придбано Паппенгаймом , приєднано до Фюрстенберг-Штюлінген в 1639 році. |
Тек | Герцогство | Колишня гілка дому Церингенів, згасла в 1439 році, герцогський титул, надано Еберхарду I Вюртемберзькому Максиміліаном I в 1495 році. |
Теттнанг | Володіння | Під орудою графів Монфорт, з 1780 року — Передньої Австрії . |
Таннгаузен | Володіння | Вільне право території навколо Таннгаузена (Баден-Вюртемберг). |
Юберлінген | Імперське місто | Вільне право підтверджено близько 1400 року. |
Ульм | Імперське місто | 4-е швабське місто, яке здобуло вільне право в XII столітті. |
Урсберг | Імперське абатство | Засновано приблизно в 1128 році, здобуло вільне право на землю в 1143 році. |
Вальдбург-Зонненбург | Сенешальство | Територія навколо Нюцидерс, під орудою сеншалів Вальдбургів з 1455 року, вільне право надано Фрідріхом III Габсбургом в 1463 році, рід згас в 1511 році. |
Вальдбург-Траухбург | Сенешальство | Територія навколо замку Траухбург поблизу Існи, під орудою Вальдбургу з 1306 року, імперське графство з 1628 року, рід згас в 1772 році. |
Вальдбург-Шер | Сенешальство | Колишнє графство Фрідберг навколо замку Шер, під орудою Вальдбург-Зонненбургу з 1454 року, успадковане Вальдбургом-Траухбургом в 1511 році, під орудою Турн-унд-Таксісів з 1785 року. |
Вальдбург-Вольфегг-Цайль | Сенешальство | Територія навколо замку Цайль поблизу Лойткірха, під орудою Вальдбургу з 1337 року, придбана Вольфеггом і Вальдзе у Вальдбург-Траухбурга в 1508 році, розділено в 1589 році. |
Вальдбург-Вольфегг | Сенешальство | У складі Вальдбург-Вольфегг-Цайля з 1589 року, імперське графство з 1628 року, знову розділено в 1667 році, скасовано в 1798 році. |
Вальдбург-Вальдзе | Сенешальство | У складі Вальдбург-Вольфегг з 1667 р., успадковано Вальдбург-Вольфегг в 1798 р., підвищено до князівства в 1803 р. |
Вальдбург-Цайль | Сенешальство | У складі Вальдбург-Вольфегг-Цайля з 1589 р., Імперське графство з 1628 року, знову розділене в 1674 році, успадковане Вальдбург-Траухбургом в 1772 році, підвищене до князівства в 1803 році. |
Вальдбург-Вурцах | Сенешальство | У складі Вальдбург-Цайля з 1674 року, підвищене до князівства в 1803 році. |
Ванген | Імперське місто | Вільне право надано Рудольфом Габсбургом в 1286 році. |
Вайль | Імперське місто | Приблизно з 1275 р. |
Вайнгартен | Імперське абатство | Засновано в 1056 році герцогом Баварії Вельфом I, здобуло вільне право в 1274 році. |
Вайсенау | Імперське абатство | Засновано в 1145 році, здобуло вільне право близько 1257 року. |
Веттенгаузен | князь-пробство | Засновано в 1130 році. |
Візенштайг | Володіння | Під орудою Гельфенштейнів , розділене між Фюрстенбергом і герцогством Баварія в 1627 році. |
Вімпфен | Імперське місто | Приблизно з 1300 р. |
Вюртемберг | Герцогство | Графство Віртемберг, засноване у 12 столітті, підвищене до герцогства в 1495 році Максиміліаном I, 52-е місце в Рейхстазі. |
Целль-на-Гармерсбасі | Імперське місто | З XIV ст. |
Цвіфальтен | Імперське абатство | Засноване в 1089 році, здобуло вільне право від Вюртембергу в 1750 році. |
Карти
ред.-
1500
-
1572
-
кінець XVII ст.
-
1680
Єпископства
ред.-
Аугсбург
-
Констанц
Примітки
ред.- ↑ Vgl. Maximilian I.: Nr. 177. (152). Regiments-Ordnung Maximilians I. (Augsburger Reichstag). – 1500, Juli 2. // Quellensammlung zur Geschichte... 1913, S. 297–307, hier: § 8, S. 300 [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.].
Бібліографія
ред.Джерела
ред.- Quellensammlung zur Geschichte der Deutschen Reichsverfassung in Mittelalter und Neuzeit [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]. 2. vermehrte Auflage. Tübingen: J. C. B. Mohr, 1913.
- Hernach volgend die Zehen Krayß [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Augsburg: Steiner, 1532.
Монографії
ред.- Dotzauer, W. Die deutschen Reichskreise in der Verfassung des alten Reiches und ihr Eigenleben. (1500–1806). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1989.
- Dotzauer, W. Die deutschen Reichskreise (1383–1806). Geschichte und Aktenedition. Stuttgart: Franz Steiner, 1998.
- Reichskreis und Territorium. Die Herrschaft über die Herrschaft?. Stuttgart: Thorbecke, 2000.
Довідники
ред.- Creiß [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Zedler, J. Grosses vollständiges Universal-Lexicon Aller Wissenschafften und Künste. 1733, Bd. 6, Sp. 1562–—1563.
- Швабский округ [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 239—240.
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Швабський округ