Шарлотта Спарре
Шарлотта Спарре (швед. Charlotta "Lotta" Fredrika Sparre; 1719—1795) — шведська графиня, фрейліна, придворна дама.[3]
| Шарлотта Спарре | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1719[1] |
| Померла |
20 грудня 1795 Стокгольм, Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | фрейліна, Mistress of the Robes |
| Посада | Chief Court Mistressd |
| Батько | Fredrik Henrik Sparred[2] |
| Мати | Virginia Christina Lilliehöök af Fårdalad[2] |
| Брати, сестри | Brita Christina Sparred, Fredrik Sparred, Gabriel Erik Sparred і Carl Sparred[1] |
| У шлюбі з | Carl von Fersend[1] |
| Діти | Ulla von Höpkend, Augusta von Fersend, Eva Helena von Fersend[2] і Charlotta Fredrika von Fersend |
Життєпис ред.
Народилася в 1719 році. Була дочкою барона Фредрика Спарре і його дружини Вірджинії Крістіни (Virginia Christina)[4].
Краса Шарлотти зробила її відомою у французькому королівському дворі у Версалі, де вона перебувала в 1739—1742 роках зі своєю родичкою Уллою Спарре, дружиною Карла Тессіна. Разом з ними вона відвідала і Берлін, де в Шарлотту закохався принц Август Вільгельм. Під час свого перебування в Парижі Спарре навчалась танцям у Марі Салле, згодом передавши свій талант дочкам, які танцювали в аматорському театрі короля Густава III[5].
Шарлотта разом з подружжям Тессін входила до свити, яка супроводжувала Луїзу Ульріку Прусську з Пруссії до Швеції після її шлюбу з кронпринцем Адольформ Фредріком в 1744 році. В 1744—1748 роках вона була фрейліною Луїзи Ульріки. Деякий час брала участь в аматорській театральній трупі Луїзи Прусської (Lovisa Ulrikas amatörteatersällskap), яка виконувала французькі п'єси у королівському дворі в замку Ульриксдаль.
Пізніше Шарлотта Спарре служила старшою фрейліною у Софії Магдалени Данської, подружжя шведського короля Густава III (з 1767 по 1795 рік). Вона була присутня при хрещенні наслідного принца Густава IV в 1778 році і при народженні принцеси в 1782 році.
Стан здоров'я Шарлотти змушував її проводити все більше часу на відпочинку у своїх кімнатах, її становище при дворі стало простою формальністю, і вона втратила посаду в 1795 році. На зміну їй прийшла Хедвіг Катаріна Піпер. Дочки в знак солідарності з матір'ю також покинули двір.
Померла 20 грудня 1795 року в Стокгольмі[6].
Портрети Шарлотти Спарре були написані багатьма художниками і зберігаються в різних музеях Європи.
Родина ред.
18 лютого 1748 року Шарлотта Спарре вийшла заміж за королівського överhovjägmästare графа Карла Рейнхолда фон Ферзена. У них народилися:
- Ульріка Елеонора (1749—1810),
- Софія Шарлотта (1751—1774),
- Крістіна Августа (1754—1846),
- Шарлотта Фредеріка (1756—1810),
- Єва Гелена (1759—1807).
Примітки ред.
- ↑ а б в https://www.google.com/books/edition/Early_Professional_Women_in_Northern_Eur/pEwrDwAAQBAJ?hl=en&gbpv=1&dq=charlotta+sparre&pg=PT122&printsec=frontcover
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Charlotta «Lotta» Fredrika Sparre
- ↑ Dagboksanteckningar förda vid Gustaf III: s hof
- ↑ Gunilla Roempke (1994). Gunilla Roempke. ed. Vristens makt — dansös i mätressernas tidevarv (The power of the ankle — dancer in the epoch of the royal mistresses) Stockholm: Stockholm Fischer & company. ISBN 91-7054-734-3
- ↑ Cecilia af Klercker (1923). Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok V 1795-1796 (The diaries of Hedvig Elizabeth Charlotte V 1795-1796) (Swedish) . Т. 5 1795–1796. P.A. Norstedt & Söners förlag Stockholm. с. 116. OCLC 14111333. Unknown ID 231845.