Шараф аль-Даула (*бл. 960 — 988/989) — володар держави Буїдів, старший емір у 983988/989 роках. Тронне ім'я перекладається як «Честь держави». Повне ім'я — Шараф аль-Даула Абуль аль-Фаваріс Шірділ бен Адуд аль-Даула Фанна Хосров.

Шараф аль-Даула
Sharaf al-Dawla.jpg
Ім'я при народженні شرف الدوله ابوالفوارس شیرزیل
Народився 960(0960)
Помер 989(0989)
·гідропесія
Титул амір аль-умара
Посада старший емір
Термін 983—988/989
Попередник Адуд ад-Даула
Наступник Самсам аль-Даула
Конфесія шиїзм
Рід Буїди
Батько Адуд ад-Даула
Брати, сестри Баха аль-Даула і Самсам аль-Даула

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Буїдів. Старший син шахіншаха Адуда ад-Даули та тюркської наложниці. Народився близько 960 року, отримавши ім'я Шірділ (згодом додав до нього Абул аль-Фаваріс). Здобув класичну освіту, більш військову. Замолоду брав участь у походах батька. У 968 році стає номінальним намісником Керману, який було нещодавно захоплено. У 977 році супроводжував батька у військовій кампанії проти Багдаду, де згодом оселився і продовжив освіту. Проте через рік або два повернувся до провінції Керман.

На початку 980-х років вступив у конфлікт з батьком, який мав намір передати усю владу улюбленому сину Марзубану. Натомість як старший син Шірділ вважав себе єдиним спадкоємцем трону. У 983 році після смерті Адуд аль-Даули Марзубан, що став зватися Самсам аль-Даула захопив владу в Багдаду, оголосивши себе старшим еміром. З цим не погодився Шірділ, що захопив Фарс з містами Шираз та Ісфаган. Після цього взяв ім'я Шараф аль-Даула.

Усе правління тривала у боротьбі з братами: в Багдаді — Самсаном аль-Даулою, в Басрі — Тадж аль-Даулою, Хузістані — Дією аль-Даулою, в Реї — Факр аль-Даулою. Шараф аль-Даула поставив собі за мету повернути єдину державу Буїдів. Для цього було укладено союз з Саманідами. Протягом 983—985 років тривали війні з родичами. В результаті Шараф, Самсан і Фахр вважали себе шахіншахами. Останнього визнали таким Басра і Хузістан. Натомість Шарафі аль-Даулі вдалося взяти під контроль північне узбережжя Перської затоки, а потім підкорити Північний Оман на Аравійському півострові.

У 986 році війська Шарафа аль-Даули підкорили Басру та Хузістан, а невдовзі зверхність Шарафа визнав брат Самсан аль-Даула. У 987 році внаслідок розгардіяшу в Багдадському халіфаті Шараф аль-Даула прибув до Багдаду, повалив Самсана аль-Даулу, отримав від халіфа почесний титул амір аль-умара. У 988 році здійснив невдалу спробу повернути місто діарбакір, де утворилася самостійна курдська династія, проте зазнав невдачі. Після цього планував здійснити похід на Рей та в Хорасан, щоб повалити Фахр аль-Даулу, але раптово помер у 988 або 989 році від гідропесії (вид водянки). Його поховано в Куфі. Після цього почалася нова боротьба за владу.

ДжерелаРедагувати

  • M. Kabir, The buwayhid dinasty of Baghdad, Calcuta, 1964
  • Bosworth, C. E. (1975). «Iran under the Buyids». In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.
  • Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, Éd. PUF, (ISBN 978-2-130-54536-1), article Bouides, pp. 166—168.