Шан-ді — у давніх китайських віруваннях — верховне божество, легендарний тотемний пращур, воїн-предок, який піклувався про добробут свого народу, карав тих, хто відступає від давніх усталених норм.

Культ Шан-ді — типова рання політеїстична форма релігії, сформована з первісних вірувань народів, які населяли територію Китаю. Культ мав тотемічний і анімістичний характер. Його розвиток призвів до того, що з численного пантеону духів і богів на перше місце вийшов бог панівного племені іньців Шан-ді.

У XI столітті до н. е. по мірі розвитку культури культ Шан-ді витісняється культом Тянь (Неба).

Джерела ред.

  • Кислюк К. В. Релігієзнавство : [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. — [5-е вид., виправ. і доп.]. — К. : На-род. укр. академія, 2007. — С. 425–464.
  • Лубський В. І. Релігієзнавство : [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. — К. : Академвидав, 2002. — С. 367–381.
  • Черній А. М. Релігієзнавство : [посібник] / А. М. Черній. — К. : Академвидав, 2003. — С. 212–235.
  • Релігієзнавство : [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. — Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. — 220 с.
  • Докаш В. І. Загальне релігієзнавство : [навч. посібник] / В. І. Докаш, В. Ю. Лешан. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2005.