Чурбанов Євген Валентинович

Євген Чурбанов;
	Старший сержант
Загальна інформація
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	90 ОАеМБ; 5 БТГр 81-а аеромобільна бригада ЗСУ; 79 ОДШб, 3-й батальон РВ - 2020-2021р; 46 ОАеМБр, 2-й батальон РВ 2022-по теперішній
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Авдіївку; Красногорівка, Старомихайлівка - 2020-2021рр; Бої за Інгульський плацдарм, Яковлівку, Курдюмівку, Соледар, Мар'їнку - 2022-2023рр;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня

Євге́н Валенти́нович Чурба́нов — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чурбанов.

З життєпису ред.

В часи війни

2015-2016 рр. — Водяне, Опитне, Зеніт, Авдіївська промзона. Кулеметник 5-ї батальйонної тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади; старший сержант.

12 квітня 2016 року, відбиваючи піхотний штурм терористів на Авдіївську промзону, зазнав важкого поранення старший солдат Вадим Ушаков. Сам дійшов до місця евакуації, однак через ускладнення (внаслідок численних поранень почалося кисневе голодування) втратив змогу ходити та говорити.

Позиція була дуже важлива, і вже за годину до його кулемета приступив Євген Чурбанов. До того вони не були знайомі; у бою теж не перетнулися.

Згодом Євген вирішив розшукати того, хто стояв за кулеметом до нього. Від того часу допомагає Вадиму повернутися до життя.

2020 - 2021 рр. - перебував в районі Красногорівки, Старомихайлівки.

2022 - 2023 р.р.

На Інгульскому плацдармі отримав поранення внаслідок влучання танкового снаряду. В той раз втратив друга, а сам отримав 3 групу інвалідності.

Невдовзі після того. в районі Яковлевкі був кантужен, відмовився від госпіталізації, за 3 дні був в строю.

Брав участь у важких боях за Курдюмівку, згодом за Соледар.

Отримав осколкове поранення в ногу в районі Благодатного, від госпіталізації відмовився, за 5 днів повернувся до обов'язків.

Брав участь у боях за Мар'їнку.

Нагороди та вшанування ред.

Указом Президента України № 854/2019 від 20 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня^[1].
Указом Президента України № 224/2023 за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку" нагороджений орденом «За мужність» II ступеня
Указом Президента України № 223/2024 за "особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку" нагороджений орденом «За мужність» I ступеня УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 223/2024

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 20 листопада року № 854/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №224/2023 Про відзначення державними нагородами України 3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №223/2024 Про відзначення державними нагородами України

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 20 листопада року № 854/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]