Відкрити головне меню

Чулаков Євген Родіонович (5 квітня 1937(19370405) — 11 березня 2002) — український діяч, народний депутат України 1-го, 2-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р.

Чулаков Євген Родіонович


 
Партія: КПРС і Селянська партія України
Освіта: Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
Науковий ступінь: кандидат сільськогосподарських наук
Народження: 5 квітня 1937(1937-04-05)
Андріївка, Бердянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть: 10 березня 2002(2002-03-10) (64 роки)
Нагороди:
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Зміст

Життєпис, родинаРедагувати

Народився 5 квітня 1937 (село Андріївка, Бердянський район, Запорізька область); українець; батько Родіон Родіонович (1900–1989) — робітник; мати Василина Панасівна (1900–1984) — колгоспниця; дружина Лідія Олексіївна (1938) — інженер-механік, викладач технікуму; дочка Тетяна (1962) — лікар Інститут кардіології імені М.Стражеска АМНУ, доктор медичних наук.

ОсвітаРедагувати

Ногайський сільськогосподарський технікум (1954–1956); Чернігівське вище авіаційне училище (1957–1960); Дніпропетровський сільськогосподарський інститут (1960–1964), вчений агроном. Вища партійна школа при ЦК КПУ (1976–1979).

Кандидат сільськогосподарських наук (з 1992). Дисертація «Ефективність чисельної обробки ґрунту під кукурудзу на ерозованих землях Північного степу України» (Інститут кукурудзи УААН, місто Дніпропетровськ, 1992).

Трудова діяльністьРедагувати

  • З 1953 — механізатор колгоспу «Гігант» Бердянського району.
  • З 1954 — учень Ногайського сільськогосподарського технікуму.
  • З 1956 — головний агроном колгоспу імені Леніна Приморського району Запорізької області.
  • 1957–1960 — навчався і служив в Чернігівському вищому авіаційному училищі військових льотчиків.
  • З 1960 — студент Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.
  • З 1964 — агроном, головний агроном Дніпропетровського тресту радгоспів.
  • З 1965 — директор радгоспу «Першотравневий» Дніпропетровського району.
  • З 1966 — перший секретар райкому ЛКСМУ; другий секретар Дніпропетровського обкому ЛКСМУ.
  • З 1969 — другий секретар Криничанського райкому КПУ.
  • З 1971 — перший секретар Царичанського райкому КПУ Дніпропетровської області.
  • З 1981 — завідувач економічного відділу, з 1982 — секретар Дніпропетровського обкому КПУ.
  • 1986–1991 — завідувач відділу сільського господарства та переробної промисловості, завідувач аграрного відділу ЦК КПУ.
  • 1986 — брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  • З 1998 — віце-президент спільного українського-австрійсько-німецького підприємства «Укрінтерцукор».

Депутат Верховної Ради УРСР 11 скликання (1986–1990).

Член КПРС (1960–1991), член ЦК КПУ.

Був членом СелПУ.

Позаштатний радник Президента України з аграрних питань (03.1995-01.2000). Заступник представника України у Раді Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (з 10.1995).

Почесний професор Дніпропетровського державного аграрного університету (1997). Академік Міжнародної академії біоенерготехнологій (1998). Сортовипробовувач України (Державна комісія України з випробовування та охорони сортів рослин, 2000).

Автор книг: «Повышение технического уровня производства и пути снижения себестоимости сельскохозяйственной продукции» (1988), «Віз у нас один — селянський» (1998).

Володів німецькою, болгарською мовами.

Захоплення: риболовля, полювання.

Парламентська діяльністьРедагувати

Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Васильківський виборчій округ № 100, Дніпропетровська область. На час виборів: завідувач аграрного відділу ЦК КПУ. Група «Аграрники».

Народний депутат України 2 скликання з 03.1994 (1-й тур) до 04.1998, Васильківський виборчій округ № 99, Дніпропетровська область, висунутий СелПУ. На час виборів: голова підкомісії зв'язків з аграрною наукою Комісії з питань АПК Верховної Ради України, член СелПУ. Член групи «Відродження та розвиток агропромислового комплексу України» (до цього — керівник групи «Аграрники України» (до цього — член фракції СелПУ). Голова підкомітету з питань аграрної науки, технологій та освіти Комітету з питань АПК, земельних ресурсів і соціального розвитку села.

Автор статей 14-18 Конституції України (прийнята 28 червня 1996), співавтор «Земельного кодексу України» (прийнятий 13 березня 1992), законів України «Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві» (1995), «Про плату за землю» (1996), «Про насіння» (1996), «Про ветеринарну медицину» (1992), «Про оренду землі» (1997), співавтор — «Про фермерське господарство» (1996), «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (1995).

НагородиРедагувати

Ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора (3), Жовтневої революції, Дружби народів, «Знак Пошани». 7 медалей. Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (3.04.1987). Орден Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі» I ступеня (Фонд міжнародних премій, 2000).

ДжерелоРедагувати